Серед претендентів на здобуття премії брати Капранови, Олександр Ірванець, Іван Чумак, Емма Андрієвська
Знана на Буковині письменниця Галина Тарасюк претендує на здобуття Шевченківської премії. Про це повідомляє сайт «Читомо».
Роман Галини Тарасюк «Зоре моя вечірняя, або Пророк і Марія» висунув на здобуття премії Український фонд культури імені Бориса Олійника.
За Національну премію ім. Тараса Шевченка 2018 року в області літератури, публіцистики та журналістики боротимуться 19 претендентів. Серед номінантів такі відомі письменники, як брати Капранови, Олександр Ірванець, Іван Чумак, Емма Андрієвська.
Довідково
Галиина Тимофіївна Тарасююк – українська
поетеса, прозаїк, критик, перекладач, член Національної спілки письменників
України (1977–2009), Асоціації українських письменників (АУП), Національної
спілки журналістів України.
Народилася 26 жовтня 1948 року в селі Орлівка Теплицького району Вінницької області.
У 1968 році через гоніння за «націоналістичні погляди» змушена була переїхати на Буковину. Закінчила філологічний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Жила в Чернівцях. Працювала в Заставнівській районній газеті «Прапор перемоги», обласних та міських часописах «Молодий буковинець», «Буковина», «Чернівці», «Доба», на обласному телебаченні, старшим науковим співробітником Чернівецького літературно-меморіального музею Юрія Федьковича. Була редактором першої в країні демократичної (відродженої) газети «Час», організатором прогресивного жіночого руху, головою Жіночої громади Буковини.
2000 року переїхала в Київ до чоловіка – кінорежисера Володимира Андрощука.
Народилася 26 жовтня 1948 року в селі Орлівка Теплицького району Вінницької області.
У 1968 році через гоніння за «націоналістичні погляди» змушена була переїхати на Буковину. Закінчила філологічний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Жила в Чернівцях. Працювала в Заставнівській районній газеті «Прапор перемоги», обласних та міських часописах «Молодий буковинець», «Буковина», «Чернівці», «Доба», на обласному телебаченні, старшим науковим співробітником Чернівецького літературно-меморіального музею Юрія Федьковича. Була редактором першої в країні демократичної (відродженої) газети «Час», організатором прогресивного жіночого руху, головою Жіночої громади Буковини.
2000 року переїхала в Київ до чоловіка – кінорежисера Володимира Андрощука.