Іван Тенкалюк пішов на фронт добровольцем у травні 2023 року
Він пішов на фронт добровольцем. Був на складних напрямках, у зонах активних боїв, проте ніколи не скаржився, що йому важко. До кінця тримав оборону. Іван Тенкалюк віддав за вільну Україну та мир своє життя. Хоча мав ще іще стільки планів та нездійснених мрій.
Народився Іван Іванович Тенкалюк 13 червня 2001 року в селі Іванківці Чернівецької області. Закінчив Чернівецький професійний ліцей залізничного транспорту. Працював на будівництві. Захоплювався футболом. Вільний час любив проводити із близькими та друзями. Був душею компанії.
«Він був дуже справедливим. Завжди доводив усі справи до кінця. Був життєрадісним, у нього всі фото там, де він усміхається», – розповіла наречена захисника Євгенія платформі «Меморіал героїв».
Мама військового Алла Демедовська каже, що зробив це, щоб захистити її та молодшого брата Артема. Відтак Івана відправили в Англію на навчання. Востаннє мати спілкувалась із сином за два дні до його загибелі.
«Очі були повні сліз. Сказав: «Мамо, не прощаємось. Як буде все добре, я з неділі вийду на зв’язок», – розповідає пані Алла.
22-річний солдат Іван Тенкалюк, позивний Чорний, загинув 22 січня 2024 року в районі селища Білогорівка, що на Луганщині. Під час штурму окупантів він намагався вивести побратимів з поля бою, але зазнав смертельного поранення.
Поховали десантника в рідному селі. У Івана залишилися мама, брати, сестра і наречена.
