«Сьогодні хочу познайомити вас із одним милим хорошим дитятком - Володею. Його тато Вася, колись, до війни, грав на акордеоні, а тепер не грає, бо тата Васі немає – він загинув. Але Володя просто обожнює акордеон і дуже хоче грати на ньому – він ходить в музичну школу, де бере уроки музики і для нього акордеон, а разом з ним і музична школа – це все. Він не пропускає жодного уроку і хоча дуже маленький, сам слідкує, щоб не спізнитися на уроки. Татків акордеон для Володі ще поки дуже великий, коли хлопчик грає з-за акордеону видніються тільки його брівки та чубчик, але Володю це не спиняє – він грає незважаючи нінащо.