Секретар міської ради про Чернівці – комфортні і не дуже Реклама
Торік у листопаді Чернівці отримали секретаря
міської ради – Василя Продана, очільника найбільшої в раді фракції «Рідне
місто». Подія стала знаковою, адже два роки міська рада працювала без
секретаря, який мав налагоджувати її роботу, та з виконавчим комітетом, який
працював не в повному складі.
В інтерв’ю «Твоє місто. Чернівці» Василь
Продан розповів про те, чому в самій раді протистояння нема, важелі впливу на
міського голову та про безпритульних собак.
– Я допомагаю депутатам у здійсненні їхніх повноважень. Секретар є тією людиною, яка організовує роботу ради: щоб всі сесії відбувались, щоб депутати були проінформовані в питаннях, які будуть розглядати. До сьогодні питання на сотні мільйонів гривень, такі як взяття кредитів, деякими депутатами виносилися на сесії просто «з голосу». Секретар міської ради мав би такого не допустити. Перед тим, як питання виносяться на сесію, з ними мають бути ознайомлені і громада, і депутати.
Міська рада приймає рішення, міський голова
має їх виконувати – так влаштоване місцеве самоврядування. У Чернівцях міський
голова перебирає на себе повноваження депутатського корпусу – ставить собі
завдання і сам їх виконує. З 42 депутатів 35 працюють злагоджено. Тобто, серед
депутатського корпусу конфлікту не існує. Звичайно, є депутати, орієнтовані
виключно на міського голову.
– Чернівці були першими в 2012 році, зараз ми – 21. Існують чіткі та зрозумілі індикатори комфортності. Має бути безпечно і має бути хороша інфраструктура, а це означає, і нормальні дороги, і тротуари, і хороше освітлення, транспорт. В цих напрямках ми маємо виходити на перші місця. В більшій мірі це залежить від виконавчої влади. Неодноразово міському голові пропонувалась допомога у питаннях, яким він не дає ради, – з тролейбусним управлінням, водоканалом, транспортними мережами. Він не приймає цю допомогу.
– Ви згадали про «Чернівціводоканал». Яка на
сьогодні ситуація із заборгованістю?
– Керівництво стверджує, що в нас економічно
обґрунтований тариф і понаднормові витоки води. За їх словами, витоки вдвічі
перевищують норму, це відбувається, бо мережі зношені. Але я вам кажу, якщо б
така кількість води витікала в землю, ми б давно жили на озері. Більшість цих
втрат – це крадіжки. Тому треба налагодити чіткий облік води. На кожному
вузловому проміжку ставити лічильники. Громада має контролювати всі великі
комунальні підприємства.– Як саме?
– Для цього міська рада прийняла рішення про
створення наглядових рад на всіх великих підприємствах. Міський голова Олексій
Каспрук наклав вето, і хоча міська рада подолала його, активісти, орієнтовані
на міського голову, подали до суду. А суд скасував рішення ради. Тобто, у
громади зараз немає такого механізму. А виконавча влада самостійно не дає собі
ради з контролем за комунальними підприємствами. За останні два роки витрачено
300 мільйонів гривень на покриття збитків комунальних підприємств.– У Чернівцях залишається відкритим питання,
що робити з комунальним транспортом і приватними перевізниками. Яке Ви бачите
вирішення?
– Організація транспортних перевезень – це
виключно повноваження виконавчого комітету. Міський голова не включив жодного
представника «Рідного міста» до нього. Я стану членом комітету, бо це
передбачає моя посада секретаря.– Я чітко розумію, як треба організувати роботу тролейбусного депо і приватних перевезень, найближчим часом буду пропонувати рішення. Нам для поповнення тролейбусного депо треба близько 100 тролейбусів. Краще придбати тролейбуси з Європи, а не українські. Бо нові українські тролейбуси є гіршими за вживані європейські. У нас у місті вже є такі тролейбуси, які гарно себе зарекомендували. В нас складний рельєф – має бути потужний транспорт. Наша бруківка, в тому стані, в якому вона є зараз, вбиває його. Треба виділити близько 40 мільйонів гривень на рік на придбання тролейбусів із Європи. Таким чином, за два роки ми вирішимо проблему з тролейбусами повністю.
– А з приватними перевезеннями?
– Із приватними перевізниками треба говорити.
Має бути економічно обґрунтований тариф. Якщо він буде зависокий для деяких
верств населення, міська рада має відшкодовувати їхнє перевезення. Це не мають
робити перевізники в збиток собі. Нещодавно проходив конкурс на маршрути. З 26
перевізників, які заявлялись на конкурс, жоден не пройшов процедуру до кінця.
Спочатку подали документи, потім відкликали. Треба знаходити спільну мову з
ними, а не вимагати від них перевозити пасажирів невигідно для себе.– Якщо дороги вбивають транспорт, може, є сенс
почати з ремонту доріг?
– Ви пам’ятаєте за останні два роки
капітальний ремонт хоч однієї з центральних доріг міста? Дороги ремонтуються на
Роші або в Садгорі. Я вам скажу, чому! Бо там не треба прокладати комунікації,
змінювати мережі, робити водовідведення. Тобто робимо там, де легко, а не там,
де потрібно. У нас є магістральні вулиці, які треба зробити обов’язково. Їх не
ремонтують, бо треба змінювати мережі. А мережі нібито змінять за кошти
європейського гранту для водоканалу. Ми чекаємо на ці гроші з 2009 року. Так
що, не робити доріг?На капітальний ремонт доріг за останні 10
місяців було витрачено 11 мільйонів гривень. А депутати виділили 50. Тобто, це
проблема департаменту, бо вони не можуть освоїти кошти. Депутатський корпус
виділяє кошти – реалізуйте їх.
– Ви говорите про те, що не будете миритись з
корупцією в міській раді. Як Ви плануєте з нею боротись?
– Жодного чиновника, якого підозрювали в
корупції, жодного голову управління, де була підозра в корупції, не звільнили
цього року. Це чітко вказує на те, що корупція є централізованою.Основне питання – це тендери. Коли тендери організовуються так, як це було із закупівлею мамографу. Коли придбали найдорожчий в Україні мамограф за 10 мільйонів гривень. Ми як депутати показуємо, що такий мамограф можна придбати за 7 мільйонів, але ж не ми – виконавча влада. Це ганебні факти, коли тендерна документація складається так, що обладнання купують за завищеною ціною. У депутатів немає важелів впливу на керівників департаментів, але у нас є важелі впливу на міського голову. Зараз усі тендерні процедури, які проводить виконавчий комітет, відбуваються в прямому ефірі. Це сталось за моїм протокольним дорученням.
– Як вирішується проблема з безпритульними
собаками?
– Міський голова дав мені два доручення –
відремонтувати дах у міській раді та вирішити питання безпритульних собак. Мені
дають такі доручення в той час, як мені підпорядковується вісім працівників
міської ради. Ці доручення виходять за межі моїх повноважень. Я не маю прямого
впливу на комунальні підприємства. Тому мені спочатку треба розробити програму
щодо безпритульних собак і прийняти її на сесії. Але виконувати її будуть
виконавчі органи.– Проблем вистачає. А в чому Ви бачите
потенціал міста?
– Чернівці вирізнялися і за радянських часів і
вирізняються зараз своєю толерантністю і традиціями. У нас мобільне місто, ми
легко адаптуємось до змін. Ми цікаві й іншим, але Чернівці мають бути місцем
для містян, а не туристів. Якщо туризм додає плюсів, то його треба розвивати.
Але, насамперед, комфортно має бути чернівчанам.Зараз нам потрібні молоді люди на керівних посадах, які будуть дотримуватись гасла нашого міста «Спільними зусиллями». Молодим чернівчанам треба дати можливості. За чотири останні роки нема жодної сфери, де життя чернівчан стало краще. Я впевнений, що якщо ми об’єднаємось, то швидко здійснимо прорив.
