Фото: Суспільне Буковина
Демонтований пам’ятник відправили не на реставрацію, а розмістили серед будівельних матеріалів на території КП «МіськШЕП»
Журналіст та історик Юрій Чорней обурився ставленням міської влади до пам’ятника видатному буковинцю Сидору Воробкевичу. Він переконаний, що якщо вже на тридцятому році незалежності українці опинилися на становищі національної меншини у своєму рідному місті, то потрібно взяти приклад з німців у 1907 році.
«За аналогічних обставин - після демонтажу пам’ятника
німецькому поетові-романтику Фрідріху Шиллеру, встановленого перед міським
театром у Чернівцях ще 1907 року, який нові румунські господарі краю перемістили
до Німецького народного дому, німецька меншина влаштувала похоронну ходу за
катафалком, яким перевозили мармурову скульптуру. Очевидно, що і нинішня
українська меншина Чернівців має вчинити так само.
Навіть ті, кого ми за інерцією називаємо окупантами, не викинули на смітник, як нинішня влада Воробкевича, а передали до крайового музею мармурову статую з колишнього пам’ятника Австрії.
До музею також передавався бюст цісаревої Єлизавети, встановлений 1911 року перед палацом Буковинської крайової управи. Якщо вже українським будителям немає місця у центрі рідного міста, то давайте бодай цивілізовано попрощаємося з рештками витвору скульптора Лисаківського», - зазначив Юрій Чорней.
Навіть ті, кого ми за інерцією називаємо окупантами, не викинули на смітник, як нинішня влада Воробкевича, а передали до крайового музею мармурову статую з колишнього пам’ятника Австрії.
До музею також передавався бюст цісаревої Єлизавети, встановлений 1911 року перед палацом Буковинської крайової управи. Якщо вже українським будителям немає місця у центрі рідного міста, то давайте бодай цивілізовано попрощаємося з рештками витвору скульптора Лисаківського», - зазначив Юрій Чорней.
