Їм зв’язали руки дротом, заштовхали у вагони і відправили у дорогу смерті. Заліщицькій трагедії – минає 80 років. Аби вшанувати сотні безневинних жертв тоталітарного режиму на схили Дністра вийшли буковинці та жителі сусідньої Тернопільщини. А на залізничному мосту, який у далекому 41-му підірвали разом з ешалоном, учасники зібрання залишили лампадки.

 

Історик Микола Черешнюк із Кострижівки один із перших почав досліджувати трагедію, яка сталася на Дністрі. Науковець встиг зібрати спогади тих, хто бачив моторошну наругу на власні очі.

 

У тих вагонах був цвіт нації – молоді хлопці та дівчата, представники інтелігенції, релігійні діячі – усі ті, хто любив і шанував українську землю. Нещодавно у архівах фахівці відшукали документи, які свідчать, що за декілька днів до Заліщицької трагедії на Буковині була проголошена українська держава. Не виключено, що ті хто був причетний до тих подій, і опинився у вагонах смерті.  

 

А очільники Чернівецької та Тернопільської обласних адміністрацій разом із небайдужими жителями залишили на залізничному мосту лампадки. І хвилиною мовчання загадали безіменних патріотів, які не побоялися, за що поплатилися життям. Траурні заходи також відбулися і на боці Тернопільщини. У Заліщиках біля хреста пам’яті присутні залишили квіти.

Присутні певні: поки люди пам’ятатимуть про ту моторошну трагедію, яка сталася одного липневого дня у 41 році, доти можна буде застерегти такі криваві сторінки в історії України.