Леонтію Івановичу Сандуляку було 86 років
Сьогодні, 3 грудня, помер український громадсько-політичний діяч, науковець, дипломат, професор, співавтор Акта проголошення Незалежності України Леонтій Сандуляк.
Про це стало відомо у Facebook.
Прощання з Леонтієм Сандуляком відбудеться завтра, 4 грудня у церкві села Велика Стариця, Бориспільського району, Київської області.
Початок о 12:30.
Що відомо про Леонтія Сандуляка.
Леонтій Іванович Сандуляк — відомий український громадсько-політичний діяч, науковець, дипломат. Народився 8 березня 1937 року в селі Козиряни Кельменецького району Чернівецької області. Сандуляк разом з Левком Лук’яненком був співавтором "Акта проголошення Незалежності України". Окрім того, він був першим Надзвичайним і Повноважним Послом України в Румунії.Нагадаємо, у грудні 2021 року Президент України нагородив чернівчанина Леонтія Сандуляка орденом "За заслуги" ІІ ступеня.
Народився 8 березня 1937 у багатодітній сім'ї хліборобів у с. Козиряни (нині Кельменецький район, Чернівецька область).
Закінчив Козирянську семирічну школу (1952 р.); Чернівецьку фельдшерсько-акушерську школу (ФАШ,1956 р.); Чернівецький медичний інститут (1965 р.); аспірантуру на кафедрі гістології та захистив кандидатську дисертацію (1969 р.); наукове стажування в НДІ ендокринології ім. Пархона (Бухарест, Румунія — 1974–1975 р.р.).
1986 — стажування в Саскачеванському університеті (Канада).
1983 року захистив докторську дисертацію на тему: "Еритроцити як депо та система транспорту інсуліну" (м. Київ, НДІ ендокринології та обміну речовин).
На останньому курсі навчання у ФАШ працював акушером.
У 1956–1959 — солдат строкової служби Радянської армії. Перші три місяці служби в армії працював акушером, а потім санітарним інструктором. Під час навчання в медінституті 4 роки працював медсестрою в Чернівецькій обласній психоневрологічній лікарні. Після закінчення інституту — лікар-невропатолог Словичанської районної лікарні № 2 Житомирської області та на 0,5 ставки лікар-ендокринолог і на громадських засадах — патологоанатом.
У 1969–1972 — асистент кафедри гістології в Чернівецькому медінституті.
У 1972–1997 працював у Чернівецькому державному університеті на посадах ст. викладача — доцента — професора та зав.-кафедрою фізіологія людини і тварини.
У 1992–1995 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії. Після закінчення дипломатичної служби — професор кафедри екології і права Чернівецького факультету Харківського національного університету "ХПІ".
З 2004 року — професор, проректор з національно-патріотичного виховання студентів та перший проректор Бориспільського інституту муніципального менеджменту при МАУП.
З 2013 року — професор кафедри педагогіки, психології та управління освітою Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області.
Є одним із засновників Народного Руху України та перший голова його Чернівецької крайової організації; один із засновників УЕА "Зелений світ" та був його співголовою і одночасно головою громадської екологічної організації "Зелений світ Буковини"; один із засновників Партії зелених України та 1992 р. був обраний її головою. 1989 року на альтернативній основі обраний народним депутатом СРСР по 504 в.о. (м. Чернівці та Глибоцький р-н). Був активним членом опозиційної МДГ Д. Сахарова та Народної Ради у Верховній Раді УРСР. Очолював Топонімічну комісію при Бориспільській міськраді. Організував та очолив на громадських засадах при інформаційно-довідковому, культурно-мистецькому центрі Бориспільської міської центральної бібліотеки "Вечірній університет здоров'я та українознавства" (ВУЗУ). Є Почесним головою "Зеленого світу України" та "Зеленого світу Буковини".
За заслуги в державному будівництві та вагомий внесок у розвиток і зміцнення демократичної, соціальної і правової України Президент України Віктор Ющенко нагородив орденом "За заслуги" ІІІ ступеня та Подякою Президента, Президент Віктор Янукович за особистий внесок у боротьбу за незалежність України — ювілейною медаллю "20 років Незалежності України".
Його Святість Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет нагородив орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви.
Лауреат Премії ім. Павла Чубинського (2012 р.). Почесний громадянин міста Чернівці.
Автор близько 100 публікацій на громадсько-політичні теми та 2-х книг: "Одного відкриття: історія та хроніка", "Не мовчіть і вас почують".
Народився 8 березня 1937 у багатодітній сім'ї хліборобів у с. Козиряни (нині Кельменецький район, Чернівецька область).
Закінчив Козирянську семирічну школу (1952 р.); Чернівецьку фельдшерсько-акушерську школу (ФАШ,1956 р.); Чернівецький медичний інститут (1965 р.); аспірантуру на кафедрі гістології та захистив кандидатську дисертацію (1969 р.); наукове стажування в НДІ ендокринології ім. Пархона (Бухарест, Румунія — 1974–1975 р.р.).
1986 — стажування в Саскачеванському університеті (Канада).
1983 року захистив докторську дисертацію на тему: "Еритроцити як депо та система транспорту інсуліну" (м. Київ, НДІ ендокринології та обміну речовин).
На останньому курсі навчання у ФАШ працював акушером.
У 1956–1959 — солдат строкової служби Радянської армії. Перші три місяці служби в армії працював акушером, а потім санітарним інструктором. Під час навчання в медінституті 4 роки працював медсестрою в Чернівецькій обласній психоневрологічній лікарні. Після закінчення інституту — лікар-невропатолог Словичанської районної лікарні № 2 Житомирської області та на 0,5 ставки лікар-ендокринолог і на громадських засадах — патологоанатом.
У 1969–1972 — асистент кафедри гістології в Чернівецькому медінституті.
У 1972–1997 працював у Чернівецькому державному університеті на посадах ст. викладача — доцента — професора та зав.-кафедрою фізіологія людини і тварини.
У 1992–1995 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії. Після закінчення дипломатичної служби — професор кафедри екології і права Чернівецького факультету Харківського національного університету "ХПІ".
З 2004 року — професор, проректор з національно-патріотичного виховання студентів та перший проректор Бориспільського інституту муніципального менеджменту при МАУП.
З 2013 року — професор кафедри педагогіки, психології та управління освітою Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області.
Є одним із засновників Народного Руху України та перший голова його Чернівецької крайової організації; один із засновників УЕА "Зелений світ" та був його співголовою і одночасно головою громадської екологічної організації "Зелений світ Буковини"; один із засновників Партії зелених України та 1992 р. був обраний її головою. 1989 року на альтернативній основі обраний народним депутатом СРСР по 504 в.о. (м. Чернівці та Глибоцький р-н). Був активним членом опозиційної МДГ Д. Сахарова та Народної Ради у Верховній Раді УРСР. Очолював Топонімічну комісію при Бориспільській міськраді. Організував та очолив на громадських засадах при інформаційно-довідковому, культурно-мистецькому центрі Бориспільської міської центральної бібліотеки "Вечірній університет здоров'я та українознавства" (ВУЗУ). Є Почесним головою "Зеленого світу України" та "Зеленого світу Буковини".
За заслуги в державному будівництві та вагомий внесок у розвиток і зміцнення демократичної, соціальної і правової України Президент України Віктор Ющенко нагородив орденом "За заслуги" ІІІ ступеня та Подякою Президента, Президент Віктор Янукович за особистий внесок у боротьбу за незалежність України — ювілейною медаллю "20 років Незалежності України".
Його Святість Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет нагородив орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви.
Лауреат Премії ім. Павла Чубинського (2012 р.). Почесний громадянин міста Чернівці.
Автор близько 100 публікацій на громадсько-політичні теми та 2-х книг: "Одного відкриття: історія та хроніка", "Не мовчіть і вас почують".
