Фото: Іванна Стеф'юк з новою книгою. Фото з мережі Інтернет
Книга розповідає маловідомі відомості про буковинські звичаї
Реклама
«Місце сили». Саме під такою назвою нещодавно побачила світ книжка Іванни Стеф’юк у видавництві «Брустури». Під палітуркою видання – рідкісні і подекуди епатажні звичаї буковинців, гуцулів, покутян, подолян тощо.
Культура новорічної традиції буковинського маланкування, «поціловані писанки», «вінок, що рухається», звичаї та традиції румунів, євреїв та німців Буковини, а також дослідження буковинських казок (записи Михайла Івасюка), «дністровської Атлантиди» Івана Безручка, розповідь про книжку Миколи Шкрібляка «Смаки Буковини» - це далеко не повний перелік тем, які можна дізнатися з книжки есеїв Іванни Стеф’юк «Місце сили», пише CvNews.
Варто зазначити, що окрім маловідомих відомостей та експедиційних матеріалів, книжка містить додаток у вигляді відеолекцій. Зокрема, авторка через кьюар-коди пропонує вибрані лекції з циклу «Автентична Буковина» (редактор відео – Микола Глібіщук) та циклу «Етнографічний калейдоскоп» (спільний проєкт Буковинського центру культури і мистецтва та Управління молоді та спорту Чернівецької обласної військової адміністрації).
Іванна Стеф’юк – кандидатка філологічних наук, докторка філософії у галузі філології, яка очолює науково-методичний відділ дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва, там же курує етнографічний проєкт «Спадщина». Займається нематеріальною культурною спадщиною Буковини, її дослідженням та популяризацією, а також всебічно вивчає культуру національних спільнот краю.
Книга "Місце сили"
Книжка успішно презентована у Чернівцях, Івано-Франківську, Коломиї, Снятині, Рогатині. Якщо говорити про географію нарисів, то вони описують традиції міст Чернівці (зокрема й Роші, Рогізни та Садгори), Вижниця, сіл Мамаївці, Бояни, Горбова, Остриця, Волока, Сучевени, Драчинці, Клішківці, смт Путила тощо.
- «Місце сили» - ця фраза завдячує своїй появі Карлосу Кастанеді і її дуже часто говорять поціновувачі мандрів чи просто люди, які відчувають спорідненість із певною територією. Для мене особисто місцями сили є місця моєї роботи – це Буковинський центр культури і мистецтва та музей Марка Черемшини у Снятині, бо тут я вчуся і росту. А ще місцями моєї сили є, звісно мій дім, рідне село Кобаки в Карпатах, рідна церква. Це те, що живить у темні часи і надихає ще більше у світлі. Взагалі цю книжку я називаю порталом, бо відкривши її – ви опиняєтеся у трохи іншій реальності. Де бессарабські таланкарі нагадують, що треба віддати борги і закрити гештальт на межі старого і нового року, де до борщу говорять і навіть кричать на нього, де ховають ляльку, аби викликати дощ, де казкові велети переконані: «Злими бувають лише слабаки». І я запрошую вас прочитати «Місце сили» і подивитися на нашу етнокультурну десь трохи під незвичним ракурсом. Науковим консультантом видання є наш директор і мій вчитель, знаний етнолог, заслужений діяч мистецтв України, почесний громадянин Чернівців Микола Шкрібляк. В дослідженнях я керувалася працями авторитетних етнографів та фольклористів – Г. Кожолянка, О. Кожолянка, В. Костика, А. Мойсея, у книжці ви знайдете і свідчення наших респондентів, з якими ми познайомилися у експедиціях проєкту «Спадщина». Маю надію, вам буде цікава ця книжка, - каже авторка.
