Як повідомили у пресслужбі НБУ, ліміт діє лише на вихідні перекази за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб. Ліміт не застосовується до рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним постановою, та осіб, щомісячні доходи яких з підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження. А також у разі переказу коштів між власними рахунками клієнта, відкритими в одному банку, та до переказів юридичних осіб. Операції за реквізитами IBAN не обмежуються. 

У Нацбанку уточнили, що 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують вказану суму, отже, встановлені обмеження в жодному разі не вплинуть на їхню фінансову активність. 

Тимчасовий ліміт на суму переказів з «карти на карту» запобігатиме використанню платіжної інфраструктури в протиправних цілях.

 

Зокрема, йдеться про використання рахунків "дропів", які є поширеним механізмом функціонування тіньової економіки.

Чому проблема «дропів» потребує швидкого реагування?

«Дропи» – це люди, які за оплату передають реквізити та дані своїх карткових рахунків у користування третім особам. Ці рахунки використовують як «транзитні» для переказу та «відмивання» незаконних коштів. Масштаби проблеми використання «дропів» оцінити складно через імітацію звичайної поведінки фізичної особи, проте загалом по системі йдеться про десятки тисяч «сплячих» та вже активних рахунків.

За даними кількох найбільших банків у 2024 році вже було розірвано ділові відносини з-понад 80 тис. клієнтами на підставі участі в схемах дропів. Сума та кількість операцій переказів з картки на картку показує стійку тенденцію до зростання у всіх групах банків незалежно від обсягів карткового бізнесу.

Аналіз НБУ свідчить, що через картки «дропів» може проходити близько 200 млрд грн на рік.

Тіньовий бізнес шукає для себе нові шляхи проведення грошових платежів, і це потребує швидкого реагування, тому НБУ запроваджує ліміт як тимчасове, антикризове рішення.

Якою є головна мета нововведення?

Запроваджений ліміт допоможе мінімізувати використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, зокрема з використанням рахунків «дропів», які є поширеним механізмом функціонування тіньової економіки.

Деякі учасники платіжного ринку вже впроваджують ефективні правила, індикатори та моделі аналізу операцій для виявлення нетипової платіжної поведінки клієнтів, проте ці практики мають стати обов’язковими для всього платіжного ринку.

 

Водночас проблема є не лише нагальною, але й комплексною і потребує внесення змін до законодавства та залучення інших державних, у тому числі правоохоронних, органів для взаємодії в межах повноважень. Запроваджений період обмеження строком на шість місяців буде використаний для напрацювання спільних рішень, спрямованих на вирішення цієї проблеми. Це у подальшому  дасть змогу Національному банку України за умови дієвості вжитих заходів відмовитися від запроваджених лімітів.