У листопаді минулого року в селі Біла стався різкий стрибок напруги в мережі, внаслідок чого вийшла з ладу побутова та господарська техніка мешканців
Суд зобов’язав обленерго компенсувати збитки за пошкоджену техніку, які поніс споживач через різкий стрибок напруги.
Про це повідомляє Чернівецький апеляційний суд.
Мешканець с. Біла Чернівецького району звернувся до Першотравневого районного суду м.Чернівців з позовом до АТ «Чернівціобленерго», в якому просив стягнути на його користь 1 850 грн, витрачених на ремонт холодильника, 200 грн за недотримання стандартів розгляду його скарги відповідачем та 10 000 грн моральної шкоди.
Крім того, просив зобов’язати енергопостачальну компанію відремонтувати інші прилади – домашній кінотеатр, кавову машину, роутер, водяний насос, світлодіодний світильник і лампи.
Як він пояснив, у листопаді минулого року в його селі стався різкий стрибок напруги в мережі, внаслідок чого вийшла з ладу побутова та господарська техніка мешканців села, а в закладі дошкільної освіти – опалювальний котел і система відеонагляду та охорони.
Аварію спричинила несправність трансформатора – напруга в мережі зросла до 350-400 вольт, а електроенергія потрапила на дві фази.
Наступного після інциденту дня староста села звернувся до Кіцманського РЕМ АТ «Чернівціобленерго» щодо вирішення питання про відшкодування завданих збитків.
У свою чергу, 26 мешканців села, чиї будинки були підключені до аварійного трансформатора, також подали колективне звернення та заяви з переліком великої кількості зіпсованої техніки.
Проте енергопостачальна компанія відмовила у відшкодуванні, заявивши, що аварія сталася без її вини.
У зв’язку з цим він звернутися до суду за захистом своїх прав.
Першотравневий районний суд м.Чернівців частково задовольнив позов.
Стягнув з АТ «Чернівцібленерго» на користь позивача 1 850 грн як компенсацію вартості ремонту холодильника, що був підтверджений документально, та 5 000 грн моральної шкоди.
В решті позовних вимог відмовив через брак доказів понесених витрат.
Представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позову з огляду на недоведеність вини.
Стверджував, що фахівці, які прибули на огляд, не встановили факту завищеної напруги та пошкоджень на лінії, а вихід у мешканців села техніки з ладу не може слугувати підтвердженням причини виникнення проблеми з електрикою, на яку посилається позивач, а лише свідчить про наявність одномоментної проблеми з постачанням електроенергії. Вважав, що причиною могли стати сильні пориви вітру в той день, коли були пошкоджені побутові прилади.
Проте апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів визнала доводи апелянта про відсутність відхилень в напрузі такими, що не заслуговують на увагу - протокол, на який посилався представник АТ «Чернівціобленерго», як на підтвердження відсутності вини, був складений його працівниками не в день аварії, а на наступний, коли на місце події виїжджала бригада.
Водночас запис в оперативному журналі Кіцманської дільниці, в якому був зафіксований виїзд ремонтної групи в день аварії із виявленими помилками та прийнятими мірами, свідчив про те, що саме несправності трансформатора спричинили різкий перепад напруги і, як наслідок, пошкодження техніки.
Також суд відхилив і посилання відповідача на погані погодні умови : за даними гідрометеорологічного центру, посилення вітру того дня відбулося в іншому регіоні, а ремонтна бригада не виявила жодних обривів ліній електропередач.
Таким чином, апеляційний суд підтвердив, що відповідальність за перепад напруги та пошкодження техніки несе саме АТ "Чернівціобленерго".
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення постанови районного суду без змін, колегія суддів визнала обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача завданої майнової шкоди.
Апеляційний суд у своїй постанові зазначив: «З урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у завданні шкоди майну позивача та не надав інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є його процесуальним обов'язком».
