Фото: Скриншот з відео Маріанни Антонюк
За словами чернівчанки, окремі елементи вистави не склалися в цілісну постановку
Реклама
Під час театрального фестивалю «Золоті оплески Буковини – 2026» глядачі розкритикували виставу «Комедіанти» Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Один з таких дописів опублікувала Маріанна Антонюк на своїй сторінці у Facebook.
Авторка розповіла, що обирала між шістьма виставами київських театрів, серед яких були й дві постановки за участю Богдана Бенюка — «Комедіанти» та «Комедія на руїнах». Зрештою зупинилася на сучасних «Комедіантах», однак залишилася незадоволеною побаченим.
"На «Золотих оплесках Буковини – 2026» я блукала між трьох сосен шістьох киïвських театрів (академічним на Печерську, юного глядача на Липках, академічним драматичним на Липках, академічним драматичним на Подолі, ляльок «Замок на горі» і Національним академічним драматичним імені Івана Франка) та між «двох Бенюків» (у трагікомедіï «Комедіанти» й оперетці за Кропивницьким «Комедія на руïнах»). Блукала-блукала, і обрала сучасних «Комедіантів». І програла.
Це був той випадок, коли ганьбився столичний театр, а соромно було глядачам (авжеж, не всім)", - йдеться у дописі.
Це був той випадок, коли ганьбився столичний театр, а соромно було глядачам (авжеж, не всім)", - йдеться у дописі.
За її словами, поява Богдана Бенюка на сцені одразу викликала оплески глядачів, проте подальша постановка розчарувала.
«На перших же секундах вистави – коли фігура в кріслі перед телевізором посеред сцени виявилася Бенюком – Богдан Михайлович, звісно ж, зірвав оплески. Але яким же це було великим авансом!
Бо далі була якась художня самодіяльність», — написала вона.
Бо далі була якась художня самодіяльність», — написала вона.
Глядачка зауважила, що в роботі, на її думку, бракувало цілісності та режисерського бачення. Вона відзначила окремі вдалі елементи вистави — пластику Георгія Хостікоєва, хореографію Ольги Семьошкіної та деякі дотепні репліки, однак вважає, що вони не склалися в єдине ціле.
"Цікаво було б дізнатися, що написав в оригінальному сценаріï Автанділ Варсімашвілі, але цього немає у відкритому доступі. Та адаптація настільки примітивна, що просто важко назвати це театром. Враження, що режисера в цьому дійстві взагалі не було. Був окремий народний-заслужений-провідний Богдан Бенюк (і роль у нього така ж – народного-заслуженого-провідного), був окремий дуже красиво пластичний Георгій Хостікоєв, була окрема гарна хореографія у постановці Ольги Семьошкіноï, були окремі репліки, подекуди навіть дотепні. Але все – розрізнене, як і просторове рішення сцени, де основна дія чомусь відбувається в кутку (так, в центрі – телевізор, про це я вже говорила і це зрозуміло, але простір біля нього переважно був порожнім)", - міркує у дописі глядачка Маріанна Антонюк.
Окремо авторка допису звернула увагу на те, як у виставі порушили тему російсько-української війни. На її думку, постановники не змогли належно передати складні події театральними засобами. Зокрема, фраза «Нашого Назарчика розстріляли», за її словами, виглядала як «щиросердне зізнання у нездатності передати подію мистецькими засобами».
«Але загалом це був якийсь бардак на сцені і, так виглядає, в головах авторів постановки.
До того ж, ці автори якось геть не врахували принцип мистецтва «показуй, а не розповідай», дуже важливий для театру. Тож, до прикладу, фраза «Нашого Назарчика розстріляли» виглядала просто як щиросердне зізнання у нездатності передати подію мистецькими засобами.
Особливо прикро те, що тема – сучасна російсько-украінська війна. До такоï делікатноï теми просто не можна підходити так недбало. Це непристойно», — зазначила глядачка.
До того ж, ці автори якось геть не врахували принцип мистецтва «показуй, а не розповідай», дуже важливий для театру. Тож, до прикладу, фраза «Нашого Назарчика розстріляли» виглядала просто як щиросердне зізнання у нездатності передати подію мистецькими засобами.
Особливо прикро те, що тема – сучасна російсько-украінська війна. До такоï делікатноï теми просто не можна підходити так недбало. Це непристойно», — зазначила глядачка.
Водночас, за словами авторки, під час антракту в театрі стався блекаут. Вона сприйняла це як можливість не дивитися другу дію вистави.
«Тож коли в антракті трапився блекаут, це позбавило мене катування так званим «мистецтвом» (бо я б таки відсиділа другу дію – я завжди хочу знати, чим усе закінчилось. Тим паче, що так і не знайшла, де прочитати)», — написала вона.
Маріанна Антонюк відзначила, що чернівецька публіка активно аплодувала під час вистави. Найбільше оплесків, за її спостереженнями, викликала сцена, у якій персонаж Георгія Хостікоєва виліз на стільчик і випив пляшку горілки.
"P.S.… Ну але чернівецькі глядачі плескали в долоні завзято. Найзавзятіше – коли п’яничка-герой Хостікоєва виліз на стільчик і хвацько видудлив пляшку горілки. Я б сказала, що це все, що треба знати про наших поціновувачів театру – але скажу це в наступному дописі", - констатувала Антонюк.
