Чимало жінок-військових не повідомляють про насилля, бо бояться засудження і нав'язування ролі "сама винна" Реклама
У ВР чекають на розгляд законопроєкту, мета якого - активніше протидіяти дискримінації за ознаками статі, гендерній нерівності, а також протидія сексуальним домаганням до жінок, які несуть службу у ЗСУ і сексуальному насильству у відношенні до них. Наразі подібні випадки - не рідкість.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга народу" Олени Шуляк.
За її словами, йдеться про законопроєкт №13037, згідно з яким до Дисциплінарного статуту ЗСУ та Статуту внутрішньої служби ЗСУ внесуть зміни щодо гендерної рівності і протидії дискримінації. Документом передбачено вдосконалення механізмів забезпечення військової дисципліни, запобігання і протидії проявам дискримінації та сексуальним домаганням.
Шуляк пояснила - за даними Міноборони протягом останніх років кількість жінок у ЗСУ зросла до 68 тисяч осіб і станом на січень 2025 року 20% від усіх кандидатів — це жінки. Сьогодні у ЗСУ вони обіймають посади командирок піхотних підрозділів, снайперок, кулеметниць, гранатометниць, розвідниць тощо. Але зброя в руках не захищає їх від упереджень чи замовчаного насильства.
"Такі випадки, на превеликий жаль, є. Але жахає і те, що вони непоодинокі, однак правоохоронні органи, які розслідують справи про сексуальне насилля в армії, не ведуть статистичних даних. Втім, за словами громадських та правозахисних організацій, які фіксують звернення на гарячу лінію про випадки сексуального насилля, кількість таких звернень збільшилася. Так, за результатами опитування правозахисної організації "МаршЖінок" з 46 жінок в ЗСУ лише 12 повідомили б про те, що стали свідками вчинення насилля. Серед іншого, жінки бояться засудження і нав'язування ролі "сама винна", - констатувала Шуляк.
Саме тому, наголосила вона, було розроблено законопроєкт №13037, який вносить важливі зміни до Дисциплінарного статуту та Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Шуляк пояснила, що свого часу у Міноборони створили міжвідомчу робочу групу, одним з основних завдань якої стала розробка інструкції щодо повідомлення та реагування на випадки, повʼязані з дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням та іншими правопорушеннями.
Під час цієї роботи особлива увага зверталася на необхідність підготовки окремого законопроєкту щодо вдосконалення механізмів забезпечення військової дисципліни, запобігання і протидії проявам дискримінації та сексуальним домаганням. Ним і став законопроєкт №13037.
До змін, які він запроваджує, відносяться, зокрема:
Зміни до поняття військової дисципліни, яка після ухвалення законопроєкту означатиме забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, про запобігання та протидії дискримінації;
Закріплення обовʼязку кожного військовослужбовця не допускати негідних дій (вербальних чи невербальних), повʼязаних із вказаною проблемою;
Закріплення обов’язку командирів негайно реагувати на правопорушення такого роду. Зокрема, затримання підлеглого при їх вчиненні;
Запровадження нової підстави для усунення військовослужбовця від виконання службових обовʼязків у разі цих правопорушень;
Зміни до механізму призначення командиром службового розслідування і його проведення;
Зміни до складу комісії, яка проводить службове розслідування щодо таких випадків. Крім психолога органу військового управління у таких комісіях обовʼязково має бути представник уповноваженого підрозділу або посадова особа з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок;
Запровадження додаткові гарантії для військовослужбовців, які повідомили про можливі факти таких правопорушень. Військовослужбовець, який повідомив про подібні правопорушення, не може бути притягнутим до дисциплінарної відповідальності у звʼязку з таким повідомленням або підданий іншим негативним заходам впливу або загрозі таких заходів впливу, а також не може бути звільнений чи змушений до звільнення зі служби.
"Важливо, що законопроєкт закріплює обовʼязок військовослужбовця, якому стало відомо про факти, повідомляти про такі обставини представника уповноваженого підрозділу або посадовій особі з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок. А командир своєю чергою має діяти негайно. У випадку насильства чи спроби його вчинення - негайне втручання і, за потреби, затримання винного. Якщо бездіяльність командира чи військового призвела до насильства - це підстава для відсторонення", - додала Шуляк.
При цьому вона наголосила, що вирішувати проблему слід і більш системно. Так, в Україні, на жаль, зростає кількість злочинів на ґрунті нетерпимості - дедалі частіше відбуваються випадки агресії проти людей, які є "інакшими" від більшості за тими чи іншими ознаками. Все частіше жертвами стають, зокрема, ветерани та особи з інвалідністю.
"У Львові проти ветерана з інвалідністю виступили сусіди через бажання встановити пандус у будинку. А дитину в Києві цькували в школі через інвалідність. Така реальність з якою стикаються українці, поки парламент уже три роки не може ухвалити законопроєкт, який дав би цим людям реальний захист", – повідомила Шуляк.
Йдеться про законопроєкт №5488 направлений на захист українців від дискримінації та злочинів на ґрунті нетерпимості, охоплює такі ознаки: раса, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, стать, вік, інвалідність, етнічне та соціальне походження, громадянство, сімейний та майновий стан, сексуальна орієнтація, ґендерна ідентичність, місце проживання, мова або інші характеристики.
"Але цей законопроєкт у парламенті не вдається рухати вже більше ніж 3 роки. Одна з причин – у Верховній Раді залишаються люди, які вбачають у його ухваленні певні загрози. Для виправлення ситуації потрібна правильна адвокація, оскільки наразі завдання – провести законопроєкт як мінімум через перше читання", - резюмувала Шуляк.
