На ділянці Дністра між селом Наславча та містом Каменка водність становить близько 15% від середнього багаторічного показника для вересня. Через критично низький стік у Молдові оголосили червоний код гідрологічної небезпеки.

 

Про це повідомляє «Главком» із посиланням на молдовську Авторитету з метеорології та моніторингу довкілля. 

Попередження оголосили 27 вересня, воно діятиме до 2 жовтня. На відрізку Наславча–Каменка встановили червоний код – найвищий рівень гідрологічної небезпеки. Важливо, що показник у 15% характеризує не висоту води в річці, а її стік, тобто обсяг води, який проходить через русло за певний час, порівняно із середніми багаторічними значеннями за відповідний місяць.

На іншій ділянці Дністра – між Дубоссарами та Тудорою – діє помаранчевий код: там водність становить близько 30% від норми. Попередження також стосуються інших річок країни: на Пруті помаранчевий код діє на ділянках Крива–Костешть та Унгень–Бранза (20–30% від норми), жовтий – на відрізку Костешть–Унгень (35–40%). Червоний код оголосили і для кількох малих річок – Драгіште, Куболта, Чулукул-Мік та Ботна, де водність становить 10% від норми або нижче.

За даними молдовських метеорологів, ситуація на ділянці Наславча–Каменка пов'язана з режимом скидання води з Новодністровського водосховища в Україні: обсяг води, який надходить у Дністер нижче за течією, відповідає припливу до водосховища.

Проблеми з водністю Дністра тривають кілька місяців. У липні Україна та Молдова домовилися тимчасово змінити режим скидання води з Дністровського комплексного гідровузла через критично низький приплив. Тоді український гідрометцентр оцінював водність більшості річок української частини басейну Дністра у 10–40% від норми, а приплив до Дністровського водосховища – приблизно у 21% від середнього багаторічного показника. У матеріалі «Главкома» про рішення України та Молдови зазначалося, що 8 липня зафіксували найнижчий добовий приплив води за весь період експлуатації Дністровського водосховища.

Для України проблема має й практичне значення: через низьку водність Дністра обмеження вже застосовували до частини водокористувачів у басейні річки, а рівень води важливий для роботи українських водозаборів та забезпечення населених пунктів. Так, наприкінці вересня Кам'янець-Подільська міськрада повідомляла, що за два з половиною тижні рівень води в Дністрі впав на 70 сантиметрів, і зверталася до державних органів через ризик залишити місто без питної води.

Молдова розглядає гідрологічну ситуацію разом із ризиками для енергетичного сектору. Уряд країни заявив, що посуха скорочує можливості виробництва гідроелектроенергії, а проблеми з водними ресурсами та електропостачанням можуть посилювати одна одну.

На тлі гідрологічного дефіциту Молдова з 26 вересня запровадила надзвичайний стан в енергетичному та гідрологічному секторах строком на 60 днів. За даними Міністерства енергетики країни, цієї зими близько 59% необхідної Молдові електроенергії планують покривати за рахунок імпорту, а в години найбільшого споживання країні потрібно імпортувати 400–450 МВт.

Молдовська влада вже затвердила заходи на випадок подальшого погіршення ситуації: пріоритет у забезпеченні водою матимуть населення, лікарні, соціальні установи, школи, екстрені служби та критична інфраструктура. На період надзвичайного стану також припинено забір води з Дністра та Пруту для зрошення. Влада країни закликає населення та підприємства ощадливо використовувати водні ресурси.