Фото: molbuk.ua
Місцеві жителі вважали знайдені речі нецінними, проте показали історику Антонію Мойсею, який визначив їхній вік
Реклама
У Цецинському лісі в Чернівцях знайшли кілька металевих предметів римської доби віком близько 1800 років. Про це повідомляє МБ з посиланням на доктора історичних наук, професора Буковинського державного медичного університету Антонія Мойсея.
Місцеві жителі показали знахідки історикові під час його досліджень історії Роші: на їхню думку, речі не мали значної цінності. Предмети лежали на схилі, за кілька метрів один від одного. Мойсея зацікавило, що під шаром землі й окислів на двох із них проглядалася кольорова емаль. Після очищення на невеликій пряжці виявилися жовті, зеленувато-бірюзові й темно-сині емалеві вставки, а на другій накладці – світла та синьо-зелена.
Найважливіших предметів два: пряжка завбільшки приблизно 21 на 22 мм із мідного сплаву, прикрашена емаллю, і видовжена декоративна накладка зі штифтом на звороті, яким її кріпили до ременя або шкіряної основи. Поряд знайшли ще три невеликі круглі бляшки зі штифтами.
«Сьогодні емаль чи кольорове скло здаються звичайними матеріалами. Але майже дві тисячі років тому виготовлення таких речей було високотехнологічною справою. Саме збережені на предметах різнокольорові емалі стали першою ознакою того, що знахідки можуть бути значно давнішими й цікавішими, ніж здавалося спочатку», – каже Мойсей.
Вік і походження визначали за аналогами в археологічній літературі та каталогах. Консультувалися з археологом Миколою Ільківим із Інституту археології НАН України та фахівцями Університету Штефана чел Маре в Сучаві. Найближчі паралелі привели до II–III століть нашої ери, найпереконливіші – до Римської Дакії, провінції на території сучасної Румунії. За словами науковця, аналоги датуються переважно другою половиною II – першою половиною III століття.
«Сукупність ознак дає підстави вважати, що такі вироби були виготовлені в римському культурному середовищі, а потім потрапили на територію сучасної Буковини. І в цьому немає нічого незвичайного. Римські монети, амфори, скляний посуд, прикраси та деталі спорядження археологи знаходять далеко за межами імперських кордонів. На самій Роші раніше також були відомі знахідки римського часу, зокрема срібна монета імператора Траяна, а на місцевому поселенні виявляли фрагменти античних амфор. Отже, територія сучасних Чернівців майже дві тисячі років тому вже була внесена до широкої системи контактів із римським світом», – вважає історик.
Проте місце виготовлення речі й походження її власника – різні питання, тож користуватися нею міг не обов'язково римлянин.
«У II–III століттях сарматські групи активно контактували з Римською імперією, а їхні пам'ятки відомі в Пруто-Дністровському межиріччі. У сарматських похованнях археологи неодноразово знаходили римські прикраси, посуд, фібули, деталі поясів і військового спорядження. Є версія, що це речі сарматського воїна з Цецино. Ми перевірили також матеріали культури карпатських курганів і черняхівської культури, але близького аналога цій емальованій пряжці там поки що не знайшли. Тому попередня версія така: це предмет римської провінційної традиції, яким міг користуватися сарматський воїн або вершник високого статусу», – зазначив науковець.
Дослідження знахідок триває. Після завершення наукового опрацювання артефакти передадуть Чернівецькому обласному краєзнавчому музею.
