У ніч з 11 на 12 червня за київським часом на арені Madison Square Garden (Нью-Йорк) відбувся бій за титул чемпіона світу за версією WBO, в якому українець Василь Ломаченко блискуче переміг пуерторіканця Романа Мартінеса. Вигравши цей бій, Ломаченко вписав своє ім'я в історію як боксер, що зумів завоювати чемпіонські пояси в двох вагових категоріях за рекордно короткий термін (7 поєдинків) перебування в професійному боксі. Ми попросили поділитися враженнями від поєдинку Ломаченко – Мартінес буковинських фахівців боксу.

"Цей бій був дуже важливим для Василя. Поєдинок був складним, як у фізичному, так і у моральному планах. Це ми бачили перед початком першого раунду. Василь був заряджений на перемогу, а його батько та тренер дуже переживав. На мою думку, одна з головних рис Анатолія Ломаченка те, що він може дуже добре дати зв’язку фізично – аутогенної підготовки. Мені здалося, що Василю більше подобається боксувати у новій вазі – 59 кілограмів.

З першої хвилини стартового раунду Василь, як пантера, зайняв середину рингу та слідкував за кожним рухом Мартінеса. Українець працював дуже легко та вивчав суперника. А ось пуерторіканець у закритій стійці працював одиночними ударами. Як я побачив, у нього був план збивати дихання Василеві, працюючи жорсткими ударами у живіт.

З 2 раунду Василь настільки декласував суперника, що здавалося: він стримує, як швидкість, так і свою міць. Мартінес намагається працювати на зустрічних курсах, але це виглядало дуже скупо. Відчувалося, що він боявся нашого українського "лома". А ось Василь не поспішав, «пристрілювався»… Ломаченко відчуває своє тіло, баланс, і це виглядає так, ніби ноги працюють швидше за мозок!

У 3 раунді робота передньої руки готувала Василя до будь-якої комбінації. Він все частіше піднімав ударом знизу чи накривав боковим. А вже у 4 раунді усе було без акцентів, спокійно, без нервів. Ломаченко чітко розумів, що він бачить кожен крок руху Мартінеса. Щобільше, передбачає дії суперника. З 5 раунду батько Василя - Анатолій підказує і Ломаченко розпочав смикати і бити комбінації : голова – живіт - голова  для того, щоби розкрити суперника. Батько вимагає: 3 ударам бити. І ось нокаут! Дуже глибокий нокаут! Він може стати нокаутом року. Емоції Василя показали те, що для нього психологічно дуже важлива була саме перемога нокаутом. Ломаченко хотів довести, що він далеко не безударний боксер та готовий вписати своє прізвище в історію світового спорту. Я вірю у те, що він це зробить ! Вітаю Україну з блискучою перемогою Василя Ломаченка. Вперше, так би мовити, «живцем» я побачив Василя у 2008 році одразу після літньої Олімпіади, де він став кращим у ваговій категорії 57 кілограмів. Потім ми пересікалися на чемпіонатах Україна у 2009-2011 роках. Тоді у нас була найкраща команда в аматорському боксі – Василь Ломаченко, Олександр Усик, Олександр Гвоздик, Сергій Дерев'янченко, Дмитро Митрофанов, Денис Берінчик, Тарас Шелестюк. Ці боксери вже «засвітилися» на професійному ринзі», - сказав тренер чернівецького боксерського клубу «Колізей-Машзавод» Олександр Погодін.

Свою оцінку поєдинкові Ломаченко – Мартінес дав ще один наставник боксерського клубу «Колізей-Машзавод» Едуард Погодін. «Багато фахівців боксу очікували цей бій, бо знали, що Роман Мартінес – дуже стійкий та витривалий боєць. Як показав поєдинок із Василем Ломаченком, будь-який боксер перебуває, так би мовити, «не у своїй тарілці». Чудовою роботою ніг, корпусом і оманливими діями, Василь ставить своїх суперників у глухий кут. Ломаченко  б'є  під будь-яким кутом одним чи серією ударів у голову та тулуб. Дуже цікаво спостерігати за ногами Василя, які постійно шукають зручну позицію для того, щоби завдати удар. Додайте сюди ще чудовий таймінг, розрахунок дистанції та талант від Бога. Наш боксер може передбачити дії суперника на долю секунди швидше. А коли українець відчуває суперника, то розпочинається боксерське дійство. У ринзі наш співвітчизник – творець, художник, режисер і головний герой фільму під назвою «Бокс Василя Ломаченка», - зазначив Погодін – старший. 

Олексій МАМЧУК