Щоправда, для того, аби він запрацював, потрібні чималі кошти Реклама
За допомогою приладу для ранньої діагностики раку у невеличкому шматочку тканини, взятої під час біопсії, або й краплині крові можна розгледіти ранні зміни у клітинах людського тіла. А отже, попередити та вчасно виявляти розвиток будь-якої онкологічної патології.
За свій винахід Олександр Ушенко, доктор фізико-математичних наук, професор, завідуючий кафедрою оптики та видавничо-поліграфічної справи інституту фізико-технічних та комп`ютерних наук ЧНУ потрапив у сотню кращих науковців України за показниками наукометричної бази даних Scopus.- У своїх дослідженнях вирішив використати можливості сучасних джерел випромінювання, так званих лазерів, для діагностики структури біологічних тканин і рідин. Відомо, що внаслідок тих чи інших захворювань, змінюється хімічна структура крові, клітин, тканин людського організму. Саме на цьому базуються традиційні методи діагностики виникнення захворювань. Але всі існуючі нині методи можуть діагностувати патологію на її розвиненому етапі – коли хвороба вже атакує. Зрозуміло, що цьому передує доклінічний етап, який, на жаль, за допомогою існуючих традиційних методів діагностики виявити неможливо, - пояснює Олександр Ушенко.
- Тут на допомогу можуть прийти допоміжні методи з інших галузей науки. Зокрема, нам вдалося встановити, що на ранніх етапах виникнення онкологічних захворювань, міняється симетрія структури біологічної тканини. Іншими словами, якщо представити біологічну тканину як певне правильно укладене мереживо, то на ранньому етапі захворювання порядок цієї злагодженої структури порушується. А сучасними оптичними методами порушення цієї симетрії можна вже відчути. Саме над цим я разом з медиками Буковинського державного медичного університету працював 12 років поспіль. Такий метод одержав назву лазерна поляриметрія. За його допомогою можна діагностувати у людини ранній, доклінічний етап, виникнення онкологічних захворювань. А значить – ефективно і якісно лікувати хворих. Апарат працює за принципом звичайного мікроскопу. У пацієнта береться шматочок тканини для гістологічного обстеження. Але роздивляються його не під звичайним мікроскопом, а під лазерним мікрополяриметром.
- Будь-який науковий винахід, перед тим, як бути провадженим у практику, повинен пройти достатньо складний і коштовний етап сертифікації. Після сертифікації пристрій повинен пройти клінічні випробовування. Цей процес іще складніший не лише з точки зору фінансового забезпечення, а й у плані організації роботи. Апробація повинна робитися на базі клінічних установ держави, - каже науковець.
- Нині всі прилади, ліки, устаткування держава закуповує за кордоном, при чому витрачає на це колосальні кошти. А ті розробки, які створює національний науковий виробник, гальмуються. Науковець не повинен впроваджувати у життя свій винахід. Його завдання – передати своє відкриття у розумні руки, скажімо, венчурної фірми, яка буде цим професійно опікуватися. Мені дуже хочеться, щоби мій винахід запрацював саме у моїй державі для моїх людей.Джерело: acc.cv.ua
