Фото: lysyh-net.ru
Хоча військову версію 1988 року відкинули як невигідну владі, на її користь були результати досліджень
Щороку восени у Чернівцях згадують про лихо, яке коїлося у місті в
жовтні-листопаді 1988-го, коли з незрозумілої причини масово лисіли діти.
Достеменну причину біди не названо досі, хоча насправді все було з’ясовано ще у
перші місяці пошуків, стверджує начальник Чернівецького обласного бюро
судово-медичної експертизи Віктор Бачинський.
Своє заключення судмедексперти передали до прокуратури, проте їхній висновок не сподобався, бо підтверджував невигідну владі «військову» версію. (Про неї у місті говорили, посилаючись на очевидців, які наприкінці літа бачили, як вночі потай військові щось ретельно змивали з проїжджої частини на вул. Шевченка, котрою проїжджали ракетні тягачі).
За неугодний висновок В. Бачинського ледь не вигнали з роботи. «Однак за наявною у мене інформацією, вилучений у нашому бюро сухий залишок сечі дітей зі слідами гідразину, згодом якимось чином потрапив у Голландію. Там повністю підтвердили нашу версію отруєння, хоча цей висновок, зі зрозумілих причин, публічно не розголошували», – каже головний судмедексперт області. За його словами, оскільки пари гідразину у разі його розлиття не піднімаються над поверхнею вище, ніж на 80 см, це пояснює, чому від отруєння у Чернівцях страждали перш за все найменші діти. Високою ж леткістю гідразину пояснюється те, що у внутрішніх органах здорових людей, які загинули насильницькою смертю – у ДТП, через повішання, утоплення тощо (вони мали слугувати контрольною групою), у трупах котів, собак, голубів, в опалому листі та у пробах ґрунту, які протягом жовтня-листопада літаками відправляли до Москви на дослідження (тобто, через два-три місяця після аварії на вул. Шевченка) нічого не знайшли.
Проте у цих пробах не знайшли не тільки гідразину, але й талію, на що дуже сподівалася урядова комісія, схиляючись до талієвої версії отруєння. Для її відпрацювання до Чернівців тоді запросили світил радянської науки. Разом із нашими судмедекспертами вони досліджували волосся дітей, адже при отруєнні талієм воно та цибулини волосся мають специфічний вигляд, однак, зі слів В. Бачинського, жодних таких змін у волоссі постраждалих не виявили.