Задля цього весь заклад реорганізували: ліжка скоротили, персонал – ні
Якщо завдяки новітнім технологіям (ургентне стентування, коронарографія тощо) інвалідність та смертність від інфаркту поступово зменшуються, то від інсульту вони, навпаки, ростуть. Скрізь у світі мозкові катастрофи дедалі частішають, у тому числі – у Чернівцях.
– Лише через неврологічне відділення міської лікарні №3, де дотепер лікували таких хворих, щороку проходить до 1100 пацієнтів. Зважаючи на гостроту проблеми, для поліпшення допомоги хворим на інсульт на базі лікарні було вирішено створити міський ісультний центр, – каже головний лікар міської лікарні №3 Віктор Проц.
Для цього у лікарні провели реорганізацію. Громіздке неврологічне відділення, в складі якого були місця для інсультників, розділили на власне неврологію на 30 ліжок та окремий інсультний центр на 40. Для них цілком звільнили весь новий корпус.
– Не секрет, що умови у лікарні були не найкращі. Мали палати і на 8, і навіть на 10 ліжок, що, звісно, дуже зле. Особливо – для прикутих до ліжка інсультників, біля яких зазвичай ще й постійно є хтось із родичів. Тепер же для них змогли створити палати максимум на 2-3 ліжка. Адже такі пацієнти можуть перебувати у лікарні впродовж місяця, бо протягом цього часу у них зберігається найвища вірогідність повторного інсульту, а реабілітація є найбільш ефективною», – розповідає головний лікар.
Інсультний центр розмістили на 3-4 поверхах корпусу, а на нижчих – неврологічне відділення. Коли стан постінсультного пацієнта буде кращати, його переведуть у неврологію, де продовжать лікування.
– В ідеалі, – каже В. Проц, – плануємо 50-60% інсультних хворих виводити зі стін лікарні соціально адаптованими, щоб повернувшись додому, ці люди змогли самі себе обслуговувати.
Для цього у штаті центру є реабілітолог-кінезотерапевт, логопед, медичний психолог та ерготерапевт. Вони розпочинають працювати із хворим, щойно він прийшов до свідомості. Крім цього, у центрі мають розгорнути дві додаткові палати інтенсивної терапії, планують встановити нові душові кабіни, на кшталт тих, які є у всьому світі для цієї категорії хворих. У коридорах центру мають з’явитися куртренажери з поручнями, а біля кожного ліжка хворого – безпровідна кнопка виклику чергової медсестри тощо.
Зазнали реорганізації й інші відділення лікарні. В одне об’єднали ревматологію
і кардіологію, в друге – пульмонологію, гастроентерологію й терапію. Для
максимального вивільнення площ під палати для них (аби в одній також було не
більше як 5 ліжок) переводять у цоколь службові приміщення та параклінічні
служби. В. Проц каже, що хоча в цілому у лікарні стало на 40 ліжок менше
(причому, попри це, жодного лікаря чи медсестру не звільнили), на хворих це не
позначиться. Адже певна частина з них ніколи не ночували у лікарні,
використовуючи її як денний стаціонар, що не є раціональним, бо лікарня – це не
поліклініка чи амбулаторія.
– Зараз розпочали заміну меблів у відділеннях. Старі ліжка ледь не розсипалися під хворими: це вже буквально дрова. Отримали можливість замінити їх новими функціональними. На черзі – ремонти, яких не проводили роками, – розповідає керівник.
