Найкращий вчитель України за виграні гроші планує придбати обладнання для школи  Переможцем цьогорічної «Global Teacher Prize Ukraine» став вчитель фізики та астрономії Пауль Пшенічка з Чернівців. Його педагогічний стаж налічує 47 років.
 
Цьогорічна нагорода Паула Пшенічки – далеко не єдина премія вчителя. Ще 1996-го він став «Заслуженим вчителем України», 2004-го – найкращим вчителем фізики світу за версією компанії «Intel», 2007-го – почесним членом Лондонського інституту фізики. Самостійно вивчив англійську, частково освоїв німецьку та чеську. А 2005-го науковці з Массачусетського технологічного інституту його іменем навіть назвали малу планету №21389 – «Пшенічка».
 
Видання NEWWEST media поговорило з педагогом про підхід до дітей, використання сучасних гаджетів під час уроків та дитячу байдужість.
 
– Як зацікавлюєте учнів вивчати свій предмет?
– Роблю рекламу для фізики та астрономії. Є діти, в яких до цих наук лежить душа, але їм водночас важко даються історія, географія чи література. Є учні, яким не подобається фізика, але це не означає, що вони її не повинні знати. 
 
– Що означає робити рекламу свого предмету? З чого починаєте найперший урок?
– У мене є ціла серія дослідів, і я одразу показую щось цікаве на першому уроці. Я можу вам навіть у ресторані показати будь-який дослід. І зараз би показав, але під рукою нічого немає. Можу взяти дві виделки, сірника чи зубочистку – і буде такий дослід, що всі ахнуть. Або з двома сірниками можу зробити щось цікаве, з якоюсь гумкою. Тобто  на уроках підпрацьовую ілюзіоністом. А потім, коли емоції та здивування всідаються, ми цей фокус пояснюємо.
 
– Як працюєте зі «складними» дітьми?
– Зі «складними» дорослими ще важче (сміється). Треба з дітьми знайомитися ближче. І найголовніше – з’ясувати, що кому болить. Бо насправді дуже часто виявляється, що погана поведінка – просто наслідок проблем у сім'ї, товаристві. Іноді вдається домовитися з дітьми. Але я строго ставлюся до всіх. Урок має бути уроком, дисципліна – дисципліною.
 
– Як долаєте байдужість від учнів? Чи переймаєтесь цим?
–По-перше, я ніколи не ображаюся на дітей. Я їх розумію. Дещо мене також не влаштовує, і я не всім захоплююсь – і це нормально. Я їх не чіпаю. Не завжди треба занадто насідати на дітей з навчанням – інколи краще просто лишити в спокої. І згодом вони самі потягнуться до тебе. Я борюся в будь-якій ситуації. І цього ж навчаю дітей.
 
– Ви сказали, що в разі перемоги на всесвітньому «Global Teacher Prize» витратите гроші на освітні проекти та обладнання. Тобто в школі не вистачає обладнання?
– У нас є деякі прилади, але дійсно хороших немає. Я зараз подав заявку до міської ради, сподіваюсь, що виграю її, про купівлю обладнання на цілий мільйон. Щоправда, не доларів, а гривень. Якщо їх дадуть – зможемо закупити хороше обладнання і стане ще цікавіше на уроках. Насамперед, потрібна апаратура для дослідів, лабораторних робіт, осцилографи, звукові генератори – цього немає в школі.
 
– Як справляєтесь без необхідного обладнання?
Інколи купую за свої кошти, інколи шукаю меценатів. Також знайшов багато способів, як перетворити звичайні речі з побутового вжитку на дослідне обладнання. У нас же зараз високі технології. Ось ваш планшет чи смартфон можна використовувати як мультиприлад. Наприклад, він може тиск вимірювати, горизонт, температуру – все, що завгодно. Смартфони також використовую на заняттях з астрономії – вивчаємо зорі, планети. Там є цікаві й хороші програми «Стеларіум», «Планетарій». Так вчимося орієнтуватися по зірках. Сучасні гаджети – вони дуже технологічні, на них не те що можна, а потрібно вивчати фізику.скачать dle 10.5фильмы бесплатно