Фото: Віри Шульги
На практиці лише 40% від поданих працівниками відділу приписів закінчуються штрафними санкціями
Реклама
Нині вимоги відділу охорони культурної спадщини у Чернівцях стали суворішими. Як розповіла очільниця відомства Олена Пушкова у програмі «Діалоги» на телеканалі «Чернівецький промінь», від багатьох раніше унормованих речей довелося відмовитися заради збереження унікальної архітектури міста:
– Раніше ми видавали багато дозволів на металопластикові вікна, пофарбовані у колір «золотий дуб». Сьогодні ми відмовляємося від такої практики. Вважаю, ми вже «переросли» масовий ажіотаж, пов’язаний із заміною вікон. Сьогодні ми вимагаємо виключно дерев’яні, ще й зі збереженням розділювальних елементів на вікнах, – каже Олена Пушкова.
У відділу відпрацьований механізм штрафування фізичних осіб за статтею 92 КУпАП (Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини). Штрафи за самовільні роботи чернівчан в історичному центрі – від 850 до 1700 гривень. За рік таких приписів назбирується до 40–50.
Проте, на практиці лише 40% від поданих працівниками відділу приписів закінчуються штрафними санкціями. В інших 60% людям вдається уникнути відповідальності. Та навіть покарання гривнею не завжди може зупинити власників будинку від розпочатих робіт, які руйнують унікальну архітектуру міста:
– На вулиці Яремчука ремонтуючи фасад, знищили унікальну ліпнину. Це дуже показова ситуація. Власники будинку винайняли бригаду, яка утеплювала будинок пінопластом. Будівельники зняли весь ліпнинний декор для того, щоби зручніше було монтувати пінопласт. Господарі – люди не з простих у Чернівцях, і не бідні. У них є певний культурний рівень і з ними можна адекватно спілкуватися.
Проте, єдине, чим нам вдалося переконати їх – поясненням того, що волога довше утримуватиметься на стінах під шаром пінопласту. Відтак, в будинку буде грибок та пліснява. Саме такі аргументи їх зупинили, але аж ніяк не апелювання до необхідності берегти архітектурну спадщину, – каже О. Пушкова.
Проте, єдине, чим нам вдалося переконати їх – поясненням того, що волога довше утримуватиметься на стінах під шаром пінопласту. Відтак, в будинку буде грибок та пліснява. Саме такі аргументи їх зупинили, але аж ніяк не апелювання до необхідності берегти архітектурну спадщину, – каже О. Пушкова.
