Поняття булінгу (для нас звична назва - цькування) є відносно новим терміном для пересічного громадянина, хоча багато хто стикався з цим явищем у дитинстві
З розвитком суспільства стає все більше тем і понять, які здавалось би ще 10 років тому, не були відомими широкому колу. І хоч проблеми насправді існували вже довгий час, однак вони не піднімалися у суспільстві. До таким тем можна віднести боротьбу з расизмом, сексизмом (гендерна дискримінація за статтю) або тема булінгу і в особливості дитячого булінгу.
Поняття булінгу (для нас звична назва - цькування) є відносно новим терміном для пересічного громадянина, хоча багато хто стикався з цим явищем у дитинстві. В українському законодавстві його було впроваджено внаслідок прийняття закону України 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) від 18.12.2018». Завдяки таким змінам було визначено не лише поняття булінгу, його ознаки, а й заходи протидії та межі відповідальності за нього.
Так, відповідно до п. 3-1 ст.1 Закону України «Про освіту» (в редакції від 01.01.2021 р.) булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Конкретизує законодавець і типові ознаки булінгу, а саме: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Простими словами булінг може проявлятись у словесних образах, глузуванні, обзиванні, погрозах, образливих жестах або діях, словесних та інтонаційних залякуваннях, ігноруванні, відмові від спілкування, бойкоті, вимаганні грошей, їжі, майна, псуванні речей.
Окрім цього часто мова може йти і про фізичне насильство, тобто дії, спрямовані на завдання болю чи тілесних ушкоджень (удари, штовхання, викручування рук, підніжки, побиття тощо), приниження з використанням сучасних девайсів (повідомлення, електронні листи, соціальні мережі). Не рідко фізичний і психологічний тиск поєднуються.
Конкретизовані форми булінгу можна узагальнити у наступних його видах – фізичний, економічний, психологічний, сексуальний. Окремо варто виділяти також і кібергбулінг, тобто дії по цькуванню особи за допомогою девайсів/месенджерів.
Причин – безліч (низька самооцінка, домашня чи шкільна атмосфера), однак жертвою може стати кожен, хто не вписався у рамки того чи іншого колективу. Саме тому, важливим, в першу чергу, є здатність та вміння дорослих вчасно розпізнати прояви цькування дитини, які, як правило, проявляються в її поведінці – небажання відвідувати школу, соціальні заходи, прагнення усамітнитися, розгубленість, відсутність комунікації з однолітками, синці тощо.
У випадку виявлення таких проявів - завчасно реагувати (проводити бесіди з дитиною, звертатись до керівника навчального закладу або освітнього Омбудсмена, а якщо ситуація критична, то і до правоохоронних органів).
На даний момент, внаслідок внесення змін в законодавство, було запроваджено відповідальність і за булінг.
Так, відповідно до ст. 173-4 Кодексу про адміністративні правопорушення, особа, яка вчинила дії, що містять ознаки булінгу підлягає адміністративній відповідальності. Зокрема, санкція частини першої цієї статті передбачає такі стягнення як штраф в розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні 850-1700 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин, а за частиною другою – штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-3400 грн.) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Окрім цього потрібно наголосити, що за аналогічні діяння, вчинені малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, такі стягнення накладаються на батьків або осіб, які їх замінюють.
ст. 121 «Умисне тяжке тілесне ушкодження» - відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років;
ст. 125 «Умисне легке тілесне ушкодження» - відповідальність від штрафу (максимально 850 грн.) до обмеження волі на строк до 2 років;
ст.126 «Побої і мордування» - відповідальність від штрафу (максимально 850 грн.) до обмеження волі на строк до 2 років;
ст. 296 «Хуліганство» - відповідальність у вигляді штрафу від 8500 грн. до позбавлення волі на строк до 4 років.
Окремо законодавець передбачив відповідальність і для керівників закладів освіти за неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу. Так, неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн. або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
Андрій Шваб, адвокат, партнер Юридичної Компанії «Revealing Information»
Андрій Шевчук, к.ю.н., адвокат Юридичної Компанї «Revealing Information»
м. Чернівці, вулиця Винниченка 20, офіс 36, 58005, тел.: +38 068 8365330, e-mail: office@shvab.com.ua
м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А, 04119, тел.: +38 (095) 868-35-90, e-mail: revealing@ukr.net
