Держава пропонує різні фінансові інструменти, як-от здешевлення кредитів на купівлю землі шляхом використання коштів Фонду часткового гарантування кредитів Реклама
Менш як два тижні залишилося до відкриття ринку сільгоспземель. Експерти роблять прогнози, противники намагаються внести свої зауваження у законодавство, держава робить впевнені кроки назустріч невідворотному. Для фермерів земельна реформа несе чимало позитивних змін, утім, породжує безліч питань. Розбираємося, як діяти фермерами після відкриття ринку та які нові можливості перед ними відкриває земельна реформа.
Найбільшою загрозою дрібні та середні фермери вважають конкурування із великими агрохолдингами. Так, через лякалки противників земельної реформи, представники СМП хвилюються, що договори оренди з землевласниками будуть розірвані достроково, адже кращий матеріальний стан дозволяє дозволяють великому бізнесу пропонувати вищу ціну.
Між тим, законодавчий пакет реформи спрямований на те, щоб мінімізувати цей ризик. Саме тому, наприклад, за орендарями закріплене переважне право на викуп орендованої земельної ділянки. До того ж держава пропонує різні фінансові інструменти, як-от здешевлення кредитів на купівлю землі шляхом використання коштів Фонду часткового гарантування кредитів.
Тож, що варто робити фермерам після відкриття ринку землі?
Фермерам необхідно вже зараз передивитися термін дії наявних договорів оренди. Зовсім скоро такої можливості вже не буде, натомість усілякі невизначеності у договорах спричиняють підґрунтя для маніпуляцій з боку орендодавців.
Земельна реформа передбачає, що фермер, який давно використовує певні земельні ділянки, має першочергове право на їх придбання. Жоден агрохолдинг не зможе викупити ділянку у землевласника без згоди орендаря.
Якщо ж фермер вирішує придбати земельну ділянку, яку орендує, перше, на що варто звернути увагу — це дотримання усіх істотних умов договору купівлі-продажу землі. Це, зокрема, зазначення кадастрового номера, цільового призначення, складу угідь, наявних обмежень тощо. Наприклад, фермер, який використовує земельну ділянку без кадастрового номера, може зіткнутися з ситуацією, коли він обробляє чужу землю. Інспектор з контролю за дотриманням земельного законодавства допоможе виявити такі ситуації.
Враховуючи те, що розрахунок за земельні ділянки буде проводитися виключно у безготівковій формі, усім потенційним покупцям необхідно розкрити джерело своїх доходів. Детінізація економіки — іще один важливий ефект земельної реформи.
Для малих та середніх агробізнесів вартість обслуговування позик не є проблемою. Навіть якщо у фермера в обробці лише 100 га зернових культур, маржа виходить набагато вищою, ніж в європейських країнах з 500 га. При цьому, як показує дослідження Міжнародної фінансової корпорації 2018 року, банки мають кредитні ресурси для потреб малих та середніх аграріїв.
Фінансові інструменти допоможуть модернізувати виробництво, а отже, зробити свій бізнес ще більш маржинальним.
За даними видання «Агрополіт», по всій Україні частка малих сімейних ферм (в обробці яких знаходиться понад 100 га землі) становить майже 48 тис., а обробляють вони понад 4,4 млн га земель. Малі та середні фермери оброблять 9 із 10 гектарів землі, у той час, як великі агрохолдинги обробляють лише кожен 10-й гектар української сільськогосподарської землі.
Тобто у малих та середніх фермерів набагато кращий потенціал. До того ж до 2024 року на придбання землі діятиме обмеження — її зможуть купити тільки фізичні особи з обмеженням до 100 га в одні руки, і тільки із 2024-го на ринок вийдуть юридичні особи. Для них також діятимуть обмеження — до 10 тис. га, що за площею дорівнює лише 0,5% середнього розміру території області.
