Дедалі більше надходить повідомлень про те, про що й раніше говорило експертне середовище: західні країни тиснуть на Україну та українську владу з метою реалізації повною мірою Мінських угод. Це вигідно їм і насамперед РФ.

Про це пише на своїй Facebook-сторінці політичний експерт Тарас Загородій.

«Інтерес західних країн – це налагодження відносин із РФ, рішення за рахунок України власних стратегічних питань. Також вони хочуть перетягнути Росію як союзник протидії Китаю. За такого розкладу ми залишаємося «слабкою ланкою» і тому на нас починають тиснути. До речі, Китай на нас також тисне і вважає Мінські угоди «вихідною точкою» вирішення українського питання», - пише експерт.

Він додає, що «інтерес Мінських угод для Росії та заходу ще й у тому, що після повного виконання його пунктів із РФ знімаються санкції та з ними продовжують торгувати як ні в чому не бувало. А ось Україні залишається купа проблем, у тому числі й передумови для розв'язання громадянської війни, якщо нам запихають ці ДНР-ДНР і так далі. Тобто у всіх усе буде добре, тільки в Україні погано».

«Але від Мінських угод ми офіційно відмовитися не можемо, - продовжує Загородній, - бо до них прив'язані насамперед санкції Євросоюзу з питань, пов'язаних із Донбасом. Будь-яке офіційно зафіксоване порушення Мінських угод з нашого боку може спричинити перегляд санкцій проти РФ у бік послаблення. Не виключаю навіть накладення санкцій на Україну. У багатьох країн давно сверблять руки це зробити, тому що ми для них є проблемою.

У Раді знято з розгляду законопроект про перехідний період, який було подано до парламенту попереднім міністром Резніковим. Законопроект викликав велику публічну печію насамперед у РФ. Це свідчить про те, що якісь поступки є, хоча законопроект більше був схожий на козу з відомого єврейського анекдоту – що він є, що його немає. Але все-таки дуже показово».

Що робити далі із Мінськими угодами?

Експерт стверджує, що поки що у влади немає жодної позиції. «Вони навіть не пропонують якось підписати ці домовленості. Логіка західних країн у тому, що якщо ви щось підписали, то виконуйте, тож Зеленський залишається у пастці», - пише Загородній.

«У парламенті немає голосів на імплементацію Мінських угод, - додає він. - Швидше за все, немає їх навіть у «Слугах народу». З різних причин. Вони розуміють, що голосування за це викликає обурення у значної частини суспільства аж до застосування зброї, зокрема й проти депутатів. А це призведе до краху влади Зеленського. З іншого боку, вони розуміють, що щось треба робити. Але позиція влади залишається млявою і вони нічого не пропонують.

Ми бачимо, що всі опозиційні політики також недотатньо висловлюються з цього приводу. Петро Порошенко, який був одним із ініціаторів Мінських угод, це ніяк не коментує. Він більше виборює свій політичний простір, щоб не потрапити під ковзанку репресій з боку Зеленського, більше фокусується на допомозі армії.

Позиція ОПЗЖ є зрозумілою. Вони є прихильниками Мінських угод та вважають, що вони мають бути виконані.

Віталій Кличко активізувався міжнародною тематикою. Активно критикує Німеччину за її пасивну позицію щодо захисту України, активно виступає за мобілізацію міжнародної аудиторії та міжнародної еліти навколо питання захисту України. За Мінськими угодами поки нічого не сказав».

Експерт зазначає, що позиція «Батьківщини» «є досить цікавою».

«Раніше вони не дуже активно коментували питання зовнішньої політики, більше концентрувалися за допомогою армії та згуртування нації навколо армії, - нагадує Загородній. - Наразі «Батьківщина» починає торпедувати питання Мінських угод. В ефірі одного з телеканалів Тимошенко заявила, що ці домовленості є каменем на шиї України та вважає, що нинішня ситуація – це наслідок Мінських угод, нав'язаних агресором. Пропонує зовсім іншу схему, яку я називаю "перевертанням шахівниці".

Слід нагадувати нашим союзникам, які підписували з нами Будапештський меморандум, що мають зобов'язання насамперед щодо нього, а не за Мінськими угодами. Ці зобов'язання стосуються насамперед гарантій збереження нашої територіальної цілісності. Такий хід цікавіший може бути подвійно, якщо знайде підтримку при владі.

Тим більше не забуватимемо, що Мінські угоди, хоч і підтверджені резолюцією Ради безпеки, але не ратифіковані нашим парламентом. Ми ніби сильно хочемо їх виконувати, але є великі труднощі. Слід наполегливо вимагати від наших шанованих американських друзів виконувати свої зобов'язання перед Україною.

Тому хід дуже цікавий і може спрацювати правильно, бо зараз США перебувають у більшій залежності від України, ніж Україна від США, особливо після постачання зброї Британією. У тих же США зброї достатньо, щоб протистояти масованій сухопутній операції. У контексті Афганістану похитнулася довіра до Америки як до супердержави. І якщо щось подібне повториться з країною, якійю ви не просто обіцяли підтримку, а президент США підписав Будапештський меморандум (це насамперед понятійний документ), то імідж супердержави впаде. Тут стоїть питання про довіру і ініціатива, яку зараз активно почала просувати Тимошенко, може зіграти дуже правильно. А якщо до неї приєднається і Зеленський, то можна грамотно вибудувати відносини, що дозволить Україні пропетляти і протриматися доти, доки Мінські угоди можуть стати неактуальними».

Екперт стверджує, що це може статися у короткостроковій перспективі, тому що РФ серйозно розглядає питання про визнання незалежності ЛНР та ДНР, ОРДЛО. «У такому разі Мінські угоди стають автоматично нездійсненними, бо це не Україна, а Росія порушила домовленості та санкції проти них залишаються, - підсумовує Загородній. - Такий дипломатичний маневр дозволяє досить довго боротися та тягнути час. Власне те, що Україні зараз потрібне і що ми робили останні сім років. Одне зрозуміло, що цей зашморг на шиї країни потрібно якось послаблювати».