"Журналісти і краєзнавці у своїх дописах та усних розмовах не раз вказували на умисне псування деяких надгробків, зникнення із них «вічних» гранітних табличок із написами, можливо, не без участі тих, хто вже пригледів для себе привабливий об’єкт для вигідного капіталовкладення. Навіть для дитини в місцевому самоврядуванні має бути зрозуміло, що запускаючи механізм торгівлі нібито безгоспними гробівцями влада дає зелену вулицю для їх цілеспрямованого псування зацікавленими у подальшому придбанні. З нинішнім рівнем охорони пам’ятки зробити це зовсім нескладно. А навіть із належною охороною, адже сказано: «І не введи нас у спокусу», - зазначає журналіст Чорней.

"Отримавши майнові права на старі могили, дозвіл на їхнє відновлення, врешті право на підпоховання нові власники можуть завдати їм непоправної шкоди. Особливо за умови, що фахівців, як у довоєнні часи, здатних справді реставрувати, а не просто підрихтовувати старі надгробки, у Чернівцях просто немає. Про написи на могилах годі й казати. Хоча в старих Чернівцях існувала традиція, коли будь-які написи, що виходили за межі звичних імені й років життя, потрібно було узгоджувати зі спеціальною радою. І очолював її не хто-небудь, а особисто міський голова Антон Кохановський", - пише Юрій.

"У світі багато чого прийнято, чого у нас і близько немає. І не факт, що кращого. Натомість у нас було добровільне самооподаткування чернівчан, яке запровадили 2000 року під час чи не єдиного за всю історію місцевого опитування. Ще за часів Федорука. Якраз на утримання цього заповідника. Адже мова все-таки не просто про кладовище, а про унікальну пам’ятку історії. Може, не варто її аж так радикально осучаснювати? У багатьох сферах, та майже у всіх, нам ще дуже-дуже далеко до ситуації у європейських містах, на досвід яких у нас посилаються. І продавати непоновлювані ресурси, хоча насправді мова про сакральні для кожного міста місця, на нашому етапі розвитку не завжди виправдано", - наголосує автор допису.

"Може, коли досягнемо прогресу у громадських і державних справах, тоді повернемося до питання про продаж могил в заповіднику? З іншим рівнем розвитку суспільства, організацією влади, судовою владою, правоохоронною системою і матеріальними ресурсами громад і громадян. Врешті таке барижництво навіть після смерті залишає поділ людей на бідних і багатих. Якийсь корупціонер, розкрадач державного бюджету, торговець підробленими ліками, кримінальний авторитет чи контрабандист завжди матимуть зайві гроші, щоб покласти себе поміж поважних батьків Чернівців, ніж якийсь геніальний науковець, учитель чи письменник".

"Нищити історичні поховання у місті, державна приналежність якого тільки за одне століття помінялася щонайменше чотири рази, коли деякі родини фізично не могли доглядати за могилами рідних, безумство навіть з комерційної точки зору! Наприклад, тієї ж туристичної привабливості. Єдиним захистом від грубого втручання у неповторне архітектурне середовище історичного міста мертвих у Чернівцях мало би стати наданні йому статусу пам'ятки національного значення. Могили корифеїв української літератури Юрія Федьковича і Ольги Кобилянської на так званому Руському цвинтарі, який такий статус вже мають, – достатня для цього підстава", - підсумовує Юрій Чорней.