Протягом 50 років професійне життя Любов Шеляг було пов'язане з Чернівецьким університетом Реклама
Сьогодні, 11 вересня померла багаторічна викладачка ЧНУ Любов Шеляг.
Про це повідомила декан факультету факультету математики та інформатики ЧНУ Ольга Мартинюк.
З глибоким сумом повідомляємо, що 11 вересня 2024 року, на 82 році життя перестало битися серце чудової людини - викладачки кафедри математичних проблем управління і кібернетики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Шеляг Любові Костянтинівни.
Любов Костянтинівна народилася 5 січня 1943 року в селі Чорногузи Вижницького району Чернівецької області. Протягом 50 років її життя було пов'язане з Чернівецьким університетом. У 1959-1964 роках вона навчалася на фізико-математичного факультету за спеціальністю «Обчислювальна математика». З 1965 року працювала на посаді лаборанта кафедри прикладної математики і механіки, а через два роки (з 1967 р.) розпочала свою викладацьку діяльність на цій же кафедрі на посаді асистента.
У 1972 році на математичному факультеті створюється кафедра математичних проблем управління і кібернетики. До першого складу кафедри належить Любов Шеляг, першим завідувачем кафедри МПУіК був Василь Рубаник.
У 1990 році вона захистила кандидатську дисертацію «Стохастичні узагальнення динамічної задачі термопружності і термов’язкопружності для масивних тіл» за спеціальністю 01.02.04 – механіка твердого деформованого тіла, науковий керівник – Ленюк Михайло Павлович.
З 1993 року по 2009 рік Шеляг Л.К. працювала доцентом кафедри математичних проблем управління і кібернетики. Наукові дослідження пов’язані із задачами узагальненої термомеханіки, автор понад 30 наукових праць.
Любов Костянтинівна була надзвичайно віддана свої професії, мала талант педагога, доступно та якісно пояснювала матеріал на лекціях, спонукала до аналізу та розвивала у студентів логічне мислення. Невтомлювалася відповідати на запитання, малюючи складні блок-схеми, часом дотепно жартувала, бо мала витончене почуття гумору.
"Любов Костянтинівна викладала у мене інформатику і програмування на першому курсі, я добре пам’ятаю іспит з цього предмету у 37 аудиторії, мені попалось завдання, яке розбирали детально на консультації у переддень, бо хтось із хлопців нашої групи задав таке запитання. Вона тоді усміхнулася і сказала, що здавати іспит мені буде геть просто. Спогадів про Любов Костянтинівну у мене дуже багато і вони всі надзвичайно приємні. Вона у кожній життєвій ситуації виділяла позитив, і це геть не тому, що негативу не було, якраз навпаки. Вона просто вміла правильно розкладати акценти, виділяти справді важливі речі у житті та налаштовувати правильну атмосферу у колективі, частинкою якого була. Любов Костянтинівна вражала мене своїми висловлюваннями, бо вони завжди мали глибокий філософський зміст. Я щиро вдячна їй за знання, за гарне ставлення та тепле спілкування. Востаннє це було по телефону трохи більше пів року тому, коли я розповідала про факультет і вона мені тоді сказала: «Дякую Олічка, я так ніби сама там побувала». Наші Вчителі нас покидають, на жаль...", - ділиться спогадами Ольга Мартинюк.
Її життєвий шлях є прикладом відданого та безкорисливого служіння людям, рідній землі та улюбленій справі.
Вічна пам’ять!
