Порт Джурджулешти розташований на Дунаї за 10 кілометрів від українського Рені Міжнародний Вільний порт Джурджулешти (PILG) на лівому березі Дунаю має стратегічне розташування між Румунією та Україною. Наразі він не працює на повну силу, але має перспективи стати ключовим «вузлом» логістичного хабу в регіоні.
Наприкінці серпня цього року уряд Румунії оголосив, що розпочинає переговори щодо купівлі молдовського порту. Бухарест формує команду, яка має провести перемови з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) — власником порту в Джурджулештах. До переговорної групи мають увійти представники МЗС, Міністерства фінансів, транспорту та інфраструктури, — пише Rfi.fr із посиланням на Europa Libera.
Окрім Румунії, у купівлі порту в Молдові зацікавлені також інвестори з Болгарії, Туреччини, Нідерландів та Данії. У ЄБРР кажуть, що зацікавлені, щоб цей продаж був максимально прозорим, та працюють спільно з урядом Молдови.
На території Джурджулешт діють два інфраструктурні комплекси. Один із них — це міжнародний порт у власності ЄБРР, інший — державний, яким володіє Молдова. Тож йдеться про продаж лише приватних потужностей, — уточнили в уряді країни.
Про те, що Бухарест зацікавлений купити молдовський порт, стало відомо ще торік. Про такі наміри тоді повідомив прем'єр-міністр Марчел Чолаку. Він зазначив, що Румунія стане одним із найважливіших хабів відбудови України після війни, тож країна має бути логістично до цього готова. Центральне місце в хабі відводиться румунському порту Констанца — одному з найбільших як у Європі, так і в чорноморському регіоні. Завдяки своєму вдалому географічному розташуванню він діє одночасно і як морський, і як річковий.
Придбання ж PILG тільки закріпить лідерські позиції Бухареста в регіоні. Порт Джурджулешти розташований за 20 кілометрів від румунського міста та однойменного порту Галац, а також за 10 кілометрів від українського Рені. Він має як широкі залізничні колії (стандарт на залізницях в пострадянських країнах, зокрема в Україні та Молдові, становить 1520 мм. — Ред.), так і європейські (1435 мм. — Ред.). Кордон між трьома державами проходить Дунаєм та суходолом: тут діє міжнародний пункт пропуску Рені — Джурджулешти — Галац, який є важливим транспортним коридором.
Позиція Кишинева
Хоча йдеться про продаж приватних потужностей, це рішення матиме позитивний вплив на Молдову, — певен експерт молдовського аналітичного центру Watchdog Андрій Курерару. Цьому є кілька пояснень.
За його словами, сама Молдова наразі не в змозі викупити порт, тому пошук міжнародних інвесторів став правильним рішенням. Так інфраструктура з великим потенціалом отримає розвиток, а Кишинів — додаткові надходження у бюджет.
А втім, подальший розвиток цих потужностей залежить від того, хто саме стане власником. Як зауважує експерт, у Молдові зараз активно спекулюють тим, що держава продає стратегічно важливий хаб і «ним будуть управляти румуни». При цьому ігнорують той факт, що продаватимуть приватну власність, а не державну.
Тож для добробуту як Молдови, так і України важливо, щоб PILG був власністю країни ЄС та/або НАТО. «Не хотілося б, щоб через треті руки це прийшло б до наших олігархів, які намагаються повернутися в Молдову (...). Там відкритий конкурс, зокрема, є і правила розкриття фінального бенефіціара порту. Не може бути, що купить якась фірма-одноденка. І потім будемо усвідомлювати, що новий бенефіціар перебуває, наприклад, у Москві», — резюмує експерт. Налагодити стійку роботу цього коридору вдалося завдяки значним успіхам українських сил, зазначає Прокопчук, які відтіснили росіян у східну частину Чорного моря. Втім, РФ не полишає спроб завадити функціонуванню портів України. Про це свідчать нещодавні атаки Кремля по портах Одещини, у яких постраждало цивільне судно. 11 вересня балкер AYA перевозив зерно з українського порту Чорноморськ до Єгипту, коли зазнав атаки крилатими ракетами РФ.