Тривале запалення навколоносових пазух, що не минає понад 12 тижнів, називається хронічним синуситом. На відміну від гострої форми, яка зазвичай протікає на тлі гострої респіраторної інфекції та минає протягом 3–4 тижнів, хронічна характеризується стійкими симптомами та рецидивами.
При хронічному синуситі стійке запалення й набряк викликає порушення дренажу навколоносових пазух, внаслідок чого:
- порушується відтік слизу, що призводить до його застою, відчуття тиску та закладеності носа;
- створюються умови для розмноження грибків і бактерій, які призводять до появи вторинних інфекцій;
- розвивається хронічний запальний процес, через що змінюється структура слизової оболонки (гіперплазія), результатом якої стає поява поліпів.
Через те, що така форма характеризується зміною періодів загострення і ремісії, діагностувати та коректно лікувати хронічний синусит буває непросто.
Фактори ризику
На розвиток хвороби впливають такі причини:
- інфекції верхніх дихальних шляхів, які були проліковані недостатньо добре або невчасно;
- системні захворювання — бронхіальна астма, муковісцидоз, імунодефіцитні стани тощо;
- анатомічні особливості — викривлення носової перегородки, вузькі носові ходи, гіпертрофія носових раковин;
- алергія — персистентний алергічний риніт, гіперчутливість до пилу, пилку, цвілі;
- несприятливі зовнішні чинники — вплив тютюнового диму, забрудненого повітря, хімічних подразників.
Діагностика хронічного синуситу
На прийомі сімейний лікар або отоларинголог встановлює діагноз на підставі анамнезу, скарг пацієнта та результатів таких інструментальних досліджень:
- риноскопії — огляду порожнини носа для виявлення набряку слизової, наявності поліпів і секрету;
- КТ або МРТ навколоносових пазух;
- ендоскопічного дослідження носа, яке дає змогу детально оглянути носові ходи та співустя пазух;
- алергологічного обстеження, якщо є підозра на алергічну природу захворювання.
За результатами лікар ставить один з нижче представлених діагнозів.
Класифікація хронічного синуситу
За локалізацією запального процесу захворювання може мати такі різновиди:
- гайморит — ураження верхньощелепної (гайморової) пазух;
- фронтит — запалення лобової пазухи;
- етмоїдит — ураження ґратчастого лабіринту, часто поєднується з іншими формами синуситу;
- сфеноїдит — запалення клиноподібної пазухи, характеризується болем у тімені та потилиці;
- полісинусит — ураження кількох пазух одночасно;
- пансинусит — запалення всіх навколоносових пазух.
Діагноз «односторонній» або «двосторонній хронічний синусит» ставлять залежно від залучення однієї або обох сторін носової порожнини. Двостороннє ураження частіше трапляється при хронічних інфекційних процесах і алергічному риніті.
Захворювання може протікати в легкій, середньоважкій та важкій формі. У разі стійкої обструкції носових ходів для боротьби із захворюванням потрібне хірургічне втручання.
Melén I. Chronic sinusitis: clinical and pathophysiological aspects. Acta Otolaryngol Suppl. 1994;515:45-8. doi: 10.3109/00016489409124323. PMID: 8067243.
Friedman RA, Harris JP. Sinusitis. Annu Rev Med. 1991;42:471-89. doi: 10.1146/annurev.me.42.020191.002351. PMID: 2035989.
Slavin RG. Sinusitis in adults. J Allergy Clin Immunol. 1988 May;81(5 Pt 2):1028-32. doi: 10.1016/0091-6749(88)90174-1. PMID: 3286729.
