"Ми знаємо в історії багато постатей, що випередили свій час, задаючи темп, формуючи наративи, змушуючи суспільство змінюватись, демонструючи власним прикладом ефемерність і крихкість "граней можливого". І ми часто знаємо їх уже постфактум, коли усвідомили й осягнули їхні здобутки.
Але ми живемо в унікальний час – нам випала честь жити серед таких Людей. Жити в час безстрашних геніїв-відчайдухів, що несуться вперед через буреломи невігластва та нерішучості. Шлейфом їхнього шляху стає запитання "а що, так можна було?". 
І це однозначно про Тату. Про ультимативно яскраву натуру. Неймовірно витончену та загрозливо сильну Людину, масштаб особистості якої простягається на 620 світлових років.
Інтуїтивне відчуття моменту та аналітичне мислення дозволило Таті побудувати надефективну систему підтримки війська і критичної медичної інфраструктури. Не маючи великої машинерії фонду та іноземних чи локальних грантів, вона забезпечила медичним обладнанням десятки потужних підрозділів і структур.
Але ми не хочемо, щоб Тату знали лише через це. 
Тата – це про мистецтво. Людина, що відмовилась від навчання в престижному виші, бо знає, що справжнє мистецтво твориться тут і зараз, в Україні. 
Авторка проєкту "На щиті", якій прийшов на заміну "вантажу 200". Бо тільки людина, яка тонко відчуває посмертя, серед метушні перших місяців великої війни може зрозуміти і донести світу важливість правильних слів: коли ми говоримо про тих, хто закрив собою наше небо. 
Авторка висловлювання "Пам'ять – це дієслово". Особистість, що височіє над всім тягарем у своїй душі та може дарувати людям свято. Не уявляєте, чого лише вартують ті самі "блискучі зірочки", що так часто лежать у коробках з медичним обладнанням від Тати. Як можна робити такі дрібниці такими потужними? 
Феноменально життєстверджуючий сміх та найдобріші на світі обійми.