Футбольно-спортивні клуби Чернівців формують основу для підготовки юних гравців Реклама
Футбол у Чернівцях є одним з найдавніших та найпопулярніших видів командного спорту, що з кожним роком не лише залишається актуальним, а й активно розвивається. Зазвичай до занять цим видом спорту приходять у зовсім юному віці, але згодом з любовʼю до футболу залишаються назавжди.
Яскравим прикладом є тренер дитячої команди ФСК «Локомотив» та діючий футболіст - Ярослав Ілащук.
Ярослав Ілащук
— Ярославе, розкажіть, як ви прийшли у футбол і чому обрали саме тренерську діяльність?
"Якщо з самого початку, то все, як часто буває, впирається у батьків. Мій батько довго грав на аматорському рівні, професійно займався баскетболом, але згодом обрав футбол. Він був фанатом цієї гри, мав багато футбольних знайомих, і це середовище сильно вплинуло на мене. Уже в сім років батько привів мене до «Буковини» до тренера Дмитра Федоровича Гордея — він і став моїм першим наставником. У мене добре виходило, я одразу грав із старшими хлопцями.
У школі, вдома, на вулиці — скрізь був футбол. Навіть іграшками я грав у футбол, вигадував турнірні таблиці. А десь у 16-17 років, коли закінчував дитячо-юнацьку школу, переді мною став вибір — професійний футбол або аматорський рівень. Я бачив, як грають батько, дядько, і мені подобалось це середовище. Тож рішення пов’язати своє життя з футболом було очевидним".
У школі, вдома, на вулиці — скрізь був футбол. Навіть іграшками я грав у футбол, вигадував турнірні таблиці. А десь у 16-17 років, коли закінчував дитячо-юнацьку школу, переді мною став вибір — професійний футбол або аматорський рівень. Я бачив, як грають батько, дядько, і мені подобалось це середовище. Тож рішення пов’язати своє життя з футболом було очевидним".
— Сьогодні ви тренуєте команду «Локомотив». Як давно ви з ними працюєте та які результати вже є?
"З «Локомотивом» я працюю майже два роки — з 1 червня 2023 року. Це філіал футбольно-спортивного клубу Чернівців. Ідея була створити декілька філіалів у місті, щоб найталановитіших хлопців передавати до основної команди клубу. Наш філіал розташований на Калічанці — завдання було залучити дітей з цього району до футболу, і ми це робимо.
Я починав як дебютант у тренерській справі: пів року стажувався, навчався в колег, і поступово почав набирати дітей. Спочатку просто знайомили їх із футболом, без великих очікувань щодо результатів. Але все ж ми брали участь у змаганнях, і маємо деякі досягнення: другі місця на турнірах у Буковелі, гарні виступи в Моршині, а також багато локальних перемог у межах міста".
Я починав як дебютант у тренерській справі: пів року стажувався, навчався в колег, і поступово почав набирати дітей. Спочатку просто знайомили їх із футболом, без великих очікувань щодо результатів. Але все ж ми брали участь у змаганнях, і маємо деякі досягнення: другі місця на турнірах у Буковелі, гарні виступи в Моршині, а також багато локальних перемог у межах міста".
— Чи можна вважати одним з головних досягнень клубу його соціальну функцію — залучення дітей до спорту?
"Однозначно так. Я завжди відкрито говорю батькам, що наша головна мета — не виховати обов’язково професійного футболіста, а витягнути дитину з дому, з вулиці, з гаджетів. Це фізкультура, соціалізація, розвиток характеру і командного духу. Через футбол діти навчаються програвати, долати труднощі, адаптуватись до тиску — це важливі життєві навички".
— Які вікові групи охоплює ваш клуб і з якими дітьми ви працюєте особисто?
"Якщо говорити загалом про клуб, то ми працюємо з дітьми від 2019 року народження до U-17, тобто до 16 років. Кожна вікова категорія має свою команду і навіть другу команду для резерву. У нашому філіалі є бейбітім — це 2018-2019 рік, і основні групи: 2017-й, 2016-й, 2015-й, 2014-й.
Старші діти, які прийшли у футбол пізніше, можуть мати менше шансів на професійний рівень, але ми все одно даємо їм можливість займатись. Десь із 11 років ми переводимо талановитих хлопців до збірної або до клубів, де є можливість тренуватись на великому полі — це важливо, бо ми займаємось на майданчику 40 на 20".
Старші діти, які прийшли у футбол пізніше, можуть мати менше шансів на професійний рівень, але ми все одно даємо їм можливість займатись. Десь із 11 років ми переводимо талановитих хлопців до збірної або до клубів, де є можливість тренуватись на великому полі — це важливо, бо ми займаємось на майданчику 40 на 20".
— Отже, ваша команда — це стартовий плацдарм для майбутніх професійних футболістів?
"Саме так. Ми створюємо базу, даємо старт. А далі — хто як себе проявить. Якщо бачимо потенціал — переводимо дітей у збірні клубу або рекомендуємо іншим командам. Головне — дати дитині правильний поштовх і підтримку".
Ольга Приходько спеціально для "Чернівецького променя".
