Тварини купаються у гірському струмку, це допомагає їм регулювати температуру тіла, позбавлятися паразитів і доглядати за шкірою Реклама
Дикі кабани в Карпатах влаштували "СПА” у лісі: як вони купаються, чухаються і чому тримаються череди — пояснюють фахівці WWF-Україна.
У Карпатах фотопастки, встановлені за підтримки Всесвітнього фонду природи WWF-Україна, зафіксували повсякденне життя диких свиней. На відео — як тварини купаються, вичухуються та пересуваються чередою. Це рідкісні кадри, що відкривають малопомітну для людини сторону дикої природи. Відео змогли отримати на території Ужанського національного природного парку на Закарпатті.
На одному з фрагментів видно, як кабан купається у гірському струмку. Водні та грязьові «ванни» допомагають тваринам регулювати температуру тіла, позбавлятися паразитів і доглядати за шкірою.
Інше відео демонструє, як кабан старанно треться об кору дерева — так він знімає свербіж і очищає щетину від бруду. Водночас дикі свині активно мітять територію: використовують запахові мітки, залишають шерсть на деревах, а самці можуть робити характерні подряпини іклами. Це важливий спосіб комунікації, який допомагає позначати межі ділянок і сигналізувати про свою присутність.
Також на кадрах зафіксовано групу кабанів, що рухається разом, тримаючись як єдина череда — типовий соціальний формат для цього виду.
Спеціальні фотопастки встановлені в межах міжнародного проєкту LECA (Supporting the coexistence and conservation of Carpathian LargE Carnivors / Підтримка співіснування та збереження карпатських великих хижаків) і використовуються для наукового моніторингу дикої природи. Завдяки цьому вдається спостерігати за поведінкою тварин у природному середовищі без втручання людини.
Дика свиня (Sus scrofa) — пращур домашніх свиней
Дика свиня, відома також як вепр або кабан, є одним із найбільш адаптивних та поширених ссавців планети. Саме цей вид став генетичним фундаментом для більшості сучасних порід свійських свиней. В Україні ареал вепра охоплює лісові та лісостепові регіони, а в Карпатах (до висоти 1800 метрів).
«Кабани ведуть переважно нічний спосіб життя і є всеїдними: основу їхнього раціону становлять плоди, насіння, коріння та бульби, хоча вони можуть споживати і тваринну їжу. Добові переходи на годівлю не перевищують 5-6 км. Лише під час осінніх мандрівок кабани можуть долати за добу 20-40 км», — пояснюють експерти Всесвітнього фонду природи WWF-Україна.
Це потужні й витривалі тварини з характерною зовнішністю. Довжина тіла може сягати до 2 метрів, висота в загривку — до 1,1 м, а вага — до 350 кг (самці зазвичай значно більші за самиць).
Тіло кабана вкрите жорсткою щетиною, іноді з тоншим підшерстям. Забарвлення варіюється від темно-сірого і чорного до коричневого. Для дорослих особин характерні «бакенбарди» та грива на потилиці, а молодь легко впізнати за смугастим забарвленням.
Порівняно зі свійською свинею, вепр має більшу голову з видовженою мордою та добре розвиненими іклами, особливо у самців. Його тіло компактне, з міцними високими ногами, а передня частина розвинена сильніше за задню, через що загривок виглядає вищим за крижі.
У великих особин довжина голови може досягати 60 см.
Сезон тиші: чому зараз важливо не турбувати дику природу?
З 1 квітня до 15 червня в Україні триває сезон тиші — період, коли дика природа особливо вразлива. Саме в цей час тварини розмножуються і вирощують потомство, тому потребують спокою, наголошують фахівці WWF-Україна. Відповідні обмеження передбачені Законом України «Про тваринний світ».
Сезон тиші стосується всіх — як відвідувачів природи, так і користувачів угідь та бізнесу. Його головна мета — мінімізувати шум і будь-яке втручання, що може порушити природні процеси.
У цей період заборонено організовувати гучні заходи на природі, використовувати феєрверки, проводити вибухові роботи та стріляти. Водночас через воєнний стан у деяких регіонах окремі обмеження можуть не діяти.
Обмеження стосуються також рослинного світу: у відтворювальних лісових ділянках не можна проводити санітарні та формувальні рубки, а також випалювати суху рослинність.
Під час відпочинку важливо поводитися відповідально: не шуміти в лісах і біля водойм, не руйнувати гнізда, не чіпати тварин і їхніх дитинчат, а собак тримати на повідку.
Штрафи за порушення режиму тиші регламентує ст. 87 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
для громадян – від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів (від 510 до 850 грн);
для посадових осіб – від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів (від 850 до 1190 грн).
