Розслідування стосується можливого привласнення та розтрати бюджетних коштів під час ремонту укриттів у Чернівцях Реклама
Прокуратура і поліція Чернівців не надали журналістці, регіональній представниці Інституту масової інформації Альоні Чорній запитувану інформацію про кримінальне провадження щодо можливого привласнення та розтрати бюджетних коштів під час ремонту укриттів у місті. В обох відповідях правоохоронці послалися на таємницю досудового розслідування.
Про це повідомляє Інститут масової інформації.
Спершу представниця ІМІ звернулася до прокуратури із запитом про перебіг розслідування. Зокрема, вона запитувала про наявність підозрюваних, можливі збитки, заходи для їхнього відшкодування та процесуальний статус провадження.
У прокуратурі підтвердили, що розслідування триває. Його здійснюють слідчі Чернівецького районного управління поліції, а процесуальне керівництво здійснюють прокурори Чернівецької окружної прокуратури. Інші відомості не надали, пославшись на статтю 222 КПК України.
Після цього журналістка звернулася до поліції з уточненим запитом. Поліція також підтвердила, що розслідування триває, однак решту інформації не надала, пославшись на таємницю досудового розслідування.
"Це суспільно важлива справа, адже йдеться про використання бюджетних коштів та стан укриттів, від яких залежить безпека людей. Журналісти "Молодого буковинця” провели розслідування та виявили проблеми з укриттями, відремонтованими за бюджетні кошти. Після цього прокуратура відкрила кримінальне провадження. Майже через рік важливо розуміти, що встановило слідство. Я не просила матеріалів справи чи інформації, яка могла б зашкодити розслідуванню, а лише відкритих відомостей. Натомість прокуратура і поліція фактично повідомили лише, що воно триває”, – розповіла Альона Чорна.
Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук зазначає, що посилання на статтю 222 КПК саме по собі не означає безумовної можливості відмовити журналісту в суспільно важливій інформації.
"Крім того, відповідно до вимог Закону "Про доступ до публічної інформації”, доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, здійснення закупівель, володіння та користування комунальним майном, а також про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень у цих сферах обмежити не можна. Застереження в цій нормі щодо непоширення положення на випадки, коли надання інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину, більше не існує. У зв’язку з цим окружна прокуратура або слідчі підрозділи мали належним чином провести трискладовий тест та надати інформацію принаймні частково”, – зазначив Володимир Зеленчук.
За його словами, Кримінальний процесуальний кодекс України надає право слідчому або прокурору самостійно визначати обсяг інформації, що може бути розголошена або оприлюднена.
"Слідство має врахувати наявність суспільного інтересу до фактів неправомірного використання бюджетних коштів та виділити ту інформацію, розголошення якої не завдасть шкоди розслідуванню. Звісно, це не передбачає надання повних та вичерпних відповідей на всі питання журналістів, але базовий мінімум відомостей про перебіг провадження слідству варто було надати, принаймні з тієї причини, що ця інформація також є індикатором їхньої роботи, за яку вони відповідають перед суспільством. У цьому разі суцільна відмова цілком може розглядатися як неправомірна відмова в наданні інформації”, – зауважив юрист ІМІ.
