Фото: dt.ua
Один із кращих вчених світу з розрахунку природних катаклізмів співпрацює з чернівчанами он-лайн
У Чернівецькій області триває реалізація міжнародного проекту з
прогнозування повеней на гірських річках. Його важливою складовою є створення моделей
підйому рівня води та розробка ГІС-системи картографування вірогідних зон
затоплення. - Усе це дуже копітка робота, - коментує директор Державного науково-технічного центру з міжгалузевих і регіональних проблем екологічної безпеки й ресурсозбереження «Екоресурс» Зіновій Бройде. – Щоб мати можливість розробляти сценарії імовірних затоплень територій, потрібно заздалегідь зібрати всю наявну інформацію про попередні повені, їх особливості та про рівні затоплень територій. Для цього працюємо з ДСНС, екологами, мешканцями населених пунктів, які будь-коли зазнавали підтоплень унаслідок повеней на гірських річках.
Інформацію збираємо по крихтах: розпитуємо очевидців по селах (наразі обійшли вже понад 30 населених пунктів області), розшукуємо відеозаписи, карти, фотографії. Всі зібрані дані детально наносимо на карту, а потім з ними будуть працювати розробники моделей повені. Вони розроблять кілька сценаріїв затоплення територій, які під час справжньої повені будуть коригуватися у режимі реального часу завдяки надходженню даних з автоматичних гідропостів, від метеорологів та зі спеціальних спостережних точок у кожному населеному пункті із потенційної зони затоплення. Це дасть можливість спрогнозувати як площу ймовірного підтоплення, так і його швидкість, а відтак – своєчасно оповістити населення та вжити необхідних заходів.
За словами пана Бройде, над моделюванням сценаріїв імовірних повеней на гірських річках Буковини працює група провідних галузевих програмістів на чолі з заввідділом екологічного моделювання Інституту проблем механізмів і систем НАНУ Марком Жєлєзняком. Один із кращих вчених світу із розрахунку ймовірних природних катаклізмів та прогнозування їх наслідків, М. Жєлєзняк зараз працює у Японії. У цій острівній країні він розробляє сценарії розвитку поставарійної ситуації на АЕС «Фукусіма-1», зокрема створює моделі поширення цезію у місцевих річках.
- Оскільки, зважаючи на зайнятість, в Україні Марк тепер буває дуже зрідка, співпрацюємо з ним завдяки сучасним технологіям. В он-лайн режимі спільно вивчаємо наші матеріали, радимося та вносимо потрібні корективи. Єдина проблема – семигодинна різниця у часі, котру потрібно враховувати, виходячи на зв’язок, - каже З. Бройде.
