Олег Чистов став учасником міжнародної операції
Чернівчанин Олег Чистов брав участь у пошуково-рятувальній
операції, яка тривала на Півночі Таїланду.
12 юних футболістів та їх тренер з місцевої
команди «Дикі кабани» опинились у пастці в печері біля Чіанграю, яку в сезон
дощів затопило водою.
Про свою роль в операції Олег Чистов розповів виданню metronews.ru.
– Я колись займався скелелазінням, гірської
технікою, ходив до печер, тому мене запросили як спелеолога-скелелаза, –
розповідає він. – Під час операції ми лазили по скелях, шукали тріщини, печери,
через які можна було знайти альтернативний вхід до печери. Але всюди знаходили
тупики, або непрохідні тріщини. Я там був потрібен, тому що за комплекцією
маленький, міг пролазити в важкодоступних місцях. Було багато роботи – так, під
час операції ми знайшли величезну печеру, 30 метрів глибиною, від неї
відгалужується десятки дрібних ходів, які потрібно було дослідити. Ми бували в
місцях, де можна тільки повзти, десь орудували відбійними молотками, збивали
шматочки, щоб пролізти.
– Це зараз, коли переглядаю фото і відео, страшнувато, але тоді ні про що таке не думав. Багато нам допомагали, навіть військові. Всі були привітними, дружніми, згуртованими. У мого товариша кросівки порвалися, так тайка підбігла і запропонувала йому свої гумові чоботи. Військові зазвичай всіх ігнорять, але тут ходили з геолокаторами, радилися з нами. Питали, може, треба щось підвезти. Пам'ятаю, коли відпрацювали ніч у печері, як повернулися – всі готелі були забиті журналістами та рятувальниками. Ми прийшли в ресторан, і там нас запитали, чи не рятувальники ми випадково. Ми були брудними, втомленими. Так нас зустрічали мало не як героїв! Пропонували знижки на їжу, хоча у нас гроші були. Знаєте, зазвичай до туристів погане ставлення, але тут люди зовсім помінялися.
За словами учасника рятувальної операції,
батьки божеволіли, поки їх дітей шукали – молилися, навіть вдавалися до
язичницьких обрядів.
– Слава богу, дітей знайшли, – продовжує він.
– До речі, не знаю, наскільки це правда, але ходять чутки, що тайський вчитель
не винен – діти самі пішли в печеру, а він як дізнався, просто за ними побіг.
Зараз не ясна його доля. Але, за чутками, батьки не збираються подавати на
нього до суду, аби всі були живі. Адже він стільки днів тримав їх у вузді, у
темряві, майже без їжі. І ніхто не пересварився. Це ж титанічна праця.
– Я сам займаюся дайвінгом – і завжди є
панічний страх раптом опинитися без маски, – каже він. – На навчаннях зазвичай
моделюють позаштатну ситуацію, коли потрібно долати цей страх, і у більшості
людей він панічний. Якщо ж дитину здолає паніка, її не зупинити. Там же вода як
кава, нічого не видно. Печера - це мережа коридорів, там ширина проходу може
бути дуже вузькою. А ви ніколи не знаєте в каламутній воді, куди плисти, куди
підпірнути – якщо помилитеся навіть на 20-30 сантиметрів, то ніколи не
зрозумієте, куди далі плисти. Так що поставте себе на місце дитини, який, знову
ж таки, може в будь-який момент злякатися, навіть якщо крапля в ніс потрапить –
це ж все гірські діти, які рідко бувають на море. Але їх потрібно було,
звичайно, швидше рятувати – так, кисень їм можуть доставити, але в печері
накопичується вуглекислий газ, які осідає знизу. Це може і до смерті привести!
Олег Чистов раніше жив у Чернівцях та працював
оператором на одному із місцевих телеканалів. Нині, судячи із даних на сторінці
у суспільній мережі facebook, він мешкає у курортному тайському місті Паттайя.
У рятувальній операції, що тривала 17 днів,
брали учать також українці Всеволод Коробов і Максим Полежака. Їм та Олегу
Чистову висловило подяку Посольство України у Таїланді.
