У басейнах річок Прут та Сірет Чернівецької області виявили майже 60 перешкод

Збереження та відновлення річкових екосистем — одне з євроінтеграційних зобов'язань України у сфері кліматичної політики

Під час дослідження у басейнах річок Прут та Сірет Чернівецької області було виявлено близько 60 перешкод, які блокують їхню вільну течію.

Цю роботу здійснили спільно Всесвітній фонд природи Україна (WWF-Україна) та Басейнове управління водних ресурсів (БУВР) річок Прут та Сірет за активної участі місцевих громад.

Важливо зазначити, що це перше комплексне дослідження в басейні цих річок, що робить проєкт унікальним і надзвичайно цінним для розуміння екологічного стану річкових екосистем регіону.

Робота виконувалась завдяки міжнародному європейському проєкту "Відкриті річки", який підтримує нідерландський фонд-грантодавець Open Rivers Programme. Проєкт покликаний дослідити наявні перешкоди для відновлення вільної течії річок. Його мета — відновлення та збереження вільнотекучих річок, які є джерелом життя для безлічі видів тварин і рослин. Саме річки з вільною (природною) течією здатні забезпечувати нас чистою водою та зменшити негативний вплив зміни клімату.

Результати першого етапу дослідження перешкод на річках Чернівецької області

Під час досліджень, проведених експертами WWF-Україна спільно з БУВР річок Прут та Сірет, було виявлено близько 60 споруд, які блокують природний потік води та негативно впливають на річкову екосистему в цілому.
Серед виявлених споруд — багато застарілих і напівзруйнованих об’єктів, які вже не виконують своїх господарських функцій, таких як регулювання водного потоку, зрошення чи водопостачання. Більше того, ці конструкції створюють загрозу для місцевих громад: через їхню зношеність підвищується ризик руйнування і виникнення небезпечних ситуацій, погіршується гідроморфологічний стан річок.

Що далі?

Важливою частиною роботи стало залучення місцевих громад. Зокрема, було отримано близько 50 відгуків від громад, які зацікавлені у можливості відновлення вільної течії річок свого регіону.

Наступним етапом стане визначення споруд, які потрібно демонтувати або адаптувати, щоб повернути річкам природний баланс та забезпечити здорове майбутнє для екосистем і місцевих громад.

"Наразі Урядом вже затверджено Плани управління для 8 річкових басейнів (ПУРБ). Цілями ПУРБів є досягнення доброго стану для річок, озер і підземних вод України, припинення погіршення стану водних об’єктів. Одним із шляхів відновлення та покращення екологічного стану річок є відновлення їхньої вільної течії. WWF-Україна та Державне агентство водних ресурсів України закладають основу для впровадження практики з відновлення вільних течій річок. Без консолідації зусиль держави, суспільства та громад досягти успіху у збереженні та відновленні природного середовища та забезпечення стійкого розвитку громад неможливо", — зазначає керівниця управління забезпечення водними ресурсами Державного агентства водних ресурсів України Марія Шпанчик.

Навіщо відновлювати вільну течію річок?

"Річки часто називають "водними артеріями” нашої планети, і це справді доречне порівняння. Адже річки дарують життя: вони підтримують біорізноманіття, захищають від негативних наслідків зміни клімату, зменшують вплив екстремальних погодних явищ, таких як повені та посухи. Проте важливо підкреслити, що такі якісні екосистемні послуги здатні забезпечувати лише вільнотекучі річки.
Тобто природній стік цих річок не блокується штучними перешкодами, такими як греблі, кляузи та інші бар’єри”, — зауважує керівниця напряму "Вода” WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.

Осі кілька з основних причин, чому варто відновлювати та зберігати вільнотекучі річки:

Підтримка біорізноманіття. Наприклад, багато видів риб, зокрема червонокнижні осетрові, потребують вільного доступу до нерестовищ. Перешкоди у вигляді гребель блокують міграційні шляхи риб, що призводить до скорочення їхніх популяцій.
Поліпшення якості води. Природний стік річки сприяє самоочищенню води від забруднень, підтримуючи здоров'я всієї річкової екосистеми. Вільна течія запобігає застою осадів та органічних залишків, які спричиняють забруднення води і зниження вмісту кисню в ній.
Пом’якшення негативних наслідків зміни клімату. Вільнотекучі річки сприяють збереженню водно-болотних угідь і заплав, які, своєю чергою, слугують природними "пастками” для вуглецю, допомагаючи зменшити його кількість в атмосфері. Водно-болотні угіддя, що покривають лише 1% поверхні Землі, зберігають понад 20% всього вуглецю, який поглинається екосистемами у світі.
Захист від повеней і посух. Зарегульовані річки часто є менш стійкими до екстремальних погодних явищ, таких як повені та посухи. Здатність річкових екосистем, зокрема заплав, накопичувати й утримувати паводкову воду та одночасно поповнювати запаси підземних вод значно зменшується через вплив людини.

Вільнотекучі річки — євроінтеграційне зобов’язання України

Команда WWF-Україна наголошує: збереження та відновлення річкових екосистем — одне з євроінтеграційних зобов'язань України у сфері кліматичної політики, екології та зеленої трансформації:

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та його державами-членами (2014 р.), зобов'язало Україну запроваджувати європейські стандарти у різних галузях економіки, зокрема в управлінні водними ресурсами.
Україна взяла на себе зобов'язання із реалізації положень Водної рамкової директиви ЄС (ВРД ЄС), затвердивши Плани управління річковими басейнами (ПУРБ). Ці Плани передбачають досягнення доброго стану водних об'єктів, поміж іншим, шляхом відновлення річкових екосистем.
Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (EU Biodiversity Strategy) має на меті звільнити 25 000 км річок від штучних бар'єрів до 2030 року.