Медики інфекційного відділення Новоселицької ЦРЛ не дивляться на світ через рожеві окуляри, лише через прозорі захисні окуляри й екрани
Тут місце не для показухи. Але місце для лікування. Тут місце, де медики переступають межі можливого. Вони творять неможливе. Повідомляє Чернівецька ОДА.
До палати із хворим на COVID-19 заходить лише одна медсестра у відповідному костюмі. Лілія Штефанеса підключає пацієнтку до капельниці. «Увага, зараз буде неприємно… Все, Ви молодець!», - каже вона, заклеюючи лейкопластирем катетер з трубкою на руці жінки.
Втома інфекціоністів говорить через їхнє мовчання. Вони втомилися не стільки від роботи, скільки… «Знаєте, чомусь завжди інфекційні відділення забезпечувалися в останню чергу. Або й взагалі до черги не включалися. Цієї ж ситуації ніхто не міг передбачити», - і медсестра вводить голку від системи ще одній пацієнтці, примовляє до неї румунською, зачиняє вікно, щоб не протягнуло.
«З пульверизатора оббризкуємо абсолютно все: вікна, двері, підлогу, стіни аж до стелі. Ми розуміємо, тому й убезпечуємося, як можемо», - каже лікарка Наталія Банарь.
Медики інфекційного відділення Новоселицької ЦРЛ не дивляться на світ через рожеві окуляри, лише через прозорі захисні окуляри й екрани. Вони, як ніхто, бачать дійсність. Тому й роблять неможливе. Бо інакше не можуть. Бо тільки так можуть.
