Дівчина свідомо відмовилась від госпіталізації, бо вважає що вона могла займати чиєсь місце в лікарні Реклама
Аліса Гріщенкова, молода чернівецька лікарка, яка захворіла на коронавірус, розповідає свою історію. Про це дівчина поділилась на своїй Фейсбук сторінці.
Кінець квітня, карантин, постійна втома на роботі, ми медики працюємо на межі можливостей, і от вихідний. Несподівано для себе прокинулась від кашлю (хоч кашлю не мала практично ніколи), весь день я відчувала слабкість, і вже розуміла, що "з улюбленими парфумами щось не те". Це насторожило, і змусило до повної самоізоляції (закрилась в кімнаті від рідних, і по квартирі ходила в масці.
Наступного дня дівчина відчула, що їй важко пересуватись, кашель посилився та з’явився головний біль.
Проспавши майже весь день, я прокинулась від страшного головного болю, болю в очах і м'язах. Перше що зробила, перевірила чи відчуваю запахи...Ні!
Зовсім. Повна втрата запаху і відчуття смаку...температура майже 39. Після цього мене охопила паніка, адже я дуже переживала за своїх рідних.
Зовсім. Повна втрата запаху і відчуття смаку...температура майже 39. Після цього мене охопила паніка, адже я дуже переживала за своїх рідних.
Аліса одразу зателефонувала сімейному лікарю, яка, проаналізувавши симптоми, призначила дату ПЛР тесту.
Не знаю, що було важче очікування самого тесту чи його результатів, бо вже розуміла, що у мене COVID-19. І от день здачі тесту. В коридорі поліклініки багато людей, втомлений медперсонал. Переді мною в черзі двоє старших людей, з вираженою задишкою, і ще одна бабуся, яку ведуть під руки. Одразу згадала невігласів, які говорили "не лякайте людей, то звичне ГРВІ".
Дочекавшись своєї черги, я пройшла цю процедуру. Але найважче було - очікування результатів. Ці чотири дні тягнулись довго. Потім дзвінок "Ваш результат позитивний!" Зі сльозами на очах я перепитала чи це може бути помилка? Відповідь "Ні". Отримавши фото результату, сумнівів не залишилось. Хоч і до того розуміла що це COVID-19. Бо аж надто дивні симптоми і дуже схожі на ті, які я бачила у хворих.
Дочекавшись своєї черги, я пройшла цю процедуру. Але найважче було - очікування результатів. Ці чотири дні тягнулись довго. Потім дзвінок "Ваш результат позитивний!" Зі сльозами на очах я перепитала чи це може бути помилка? Відповідь "Ні". Отримавши фото результату, сумнівів не залишилось. Хоч і до того розуміла що це COVID-19. Бо аж надто дивні симптоми і дуже схожі на ті, які я бачила у хворих.
Дівчина зізнається, що не хотілося вірити у це таважко було зізнатись в цьому самій собі.
Зізнатись що я принесла додому цю хворобу, і тепер через мене можуть постраждати рідні і друзі. Відчуття вини не давало змоги подумати про себе, мені було надзвичайно страшно за свою родину. А їм було страшно за мене, бо крім високої температури, кашлю, задишки, я фактично не їла і не вставала з ліжка.
Дівчина свідомо відмовилась від госпіталізації, коли в перші дні хвороби відчувала себе по-справжньому погано. Аліса вважає, що вона могла займати чиєсь місце в лікарні, яких не багато.
Важко було писати про це публічно, згадуючи "Нові Санжари" і розуміючи, що не всі люди адекватно сприймуть мою розповідь. Але після цього, я отримала десятки листів зі словами подяки, від людей, які писали, що мій пост надав їм сил, бо " після того як в селі дізнались, що у них COVID, хату почали обходити стороною, з родичами перестали вітатись, а їх звинувачувати у зараженні всього села, хоч ці люди були на самоізоляції!", і ніби через них "увесь цесь карантин" або "краще не піду на той тест ніж щоб мені спалили хату"!
Коронавірус це не соромно! Ваше життя і життя ваших близьких важливіше за думку інших! Тому при перших симптомах нездужання ОБОВ'ЯЗКОВО зверніться до свого лікаря! Памятайте, від коронавірусу помирають, важко, і на жаль, багато. COVID-19 це важка, але виліковна хвороба, не соромтесь говорити про це, особливо це стосується медиків! Кількість хворих серед яких вражає!
Коронавірус це не соромно! Ваше життя і життя ваших близьких важливіше за думку інших! Тому при перших симптомах нездужання ОБОВ'ЯЗКОВО зверніться до свого лікаря! Памятайте, від коронавірусу помирають, важко, і на жаль, багато. COVID-19 це важка, але виліковна хвороба, не соромтесь говорити про це, особливо це стосується медиків! Кількість хворих серед яких вражає!
Аліса зазначає, що дотримується всіх рекомнедацій МОЗ.
Так, я ще хворію, і почуваю себе все ще погано, але коронавірус вже змінив багато в моєму житті. Я дізналась хто мої справжні друзі, і скільки є небайдужих людей! Незнайомі люди просто пишуть добрі слова, пропонують привезти ліки (бо вся родина у нас на смоізоляції). Повірте, слова підтримки, просто посмішка лікаря - це ковток нових сил для хворого.
