Нарешті роки тривог, хвилювань, підготовки та виснажливих медичних процедур позаду й настала довгоочікувана вагітність. Чим відрізняється вагітність після екстракорпорального запліднення та які особливості її ведення? Що потрібно зробити, щоб забезпечити максимум шансів на її щасливе завершення?

Вагітність після ЕКЗ та її ризики

Сама необхідність проведення штучного запліднення часто означає, що жінка має ті чи інші проблеми з репродуктивною системою. Наприклад, синдром полікістозних яєчників, на який припадає понад 40% усіх випадків ендокринної безплідності, має підвищений ризик мимовільного переривання вагітності. Ризик не виключений, навіть якщо йдеться про чоловічий фактор безпліддя, адже це може впливати на якість ембріона.

Інша причина підвищеного ризику — гормональна стимуляція яєчників, яка одночасно уповільнює дозрівання ендометрію. Від якості ендометрію залежить успіх імплантації ембріона та перші тижні її розвитку. Стимуляція та індукція овуляції може порушити баланс естрогенів, що також загрожує невиношуванням.

Третя причина — багатоплідна вагітність. Щоб підвищити шанси на успіх, іноді в матку переносять не один, а два або навіть три ембріони. Якщо, всупереч очікуванням, імплантуються всі, то зайві потім можна видалити або залишити все як є, однак і багатоплідна вагітність, і видалення одного з ембріонів підвищують ризики для вагітності. Саме тому все частіше репродуктологи відмовляються від практики пересадки кількох ембріонів.

Однак ризики для вагітності повністю не виключені й в абсолютно здорових жінок коли зачаття відбулося природним способом. Крім того, вони можуть виникати з розвитком вагітності під впливом зовнішніх чинників. Але якщо виключити ризики повністю неможливо, їх можна мінімізувати, саме цій меті відповідає ведення вагітності.

Особливості акушерського спостереження вагітності після ЕКЗ

Щоб імплантація пройшла успішно, відразу після перенесення ембріона в матку проводять медикаментозну підтримку: призначають лікарські препарати, що зменшують ймовірність відторгнення ембріона, покращують живлення ендометрію та створюють сприятливі умови для розвитку вагітності.

Про вагітність, що настала внаслідок ЕКЗ, відомо з перших днів затримки, цим вона відрізняється від природної. Зазвичай акушери рекомендують вставати на акушерський облік на сьомий-восьмий тиждень, у разі ж штучного запліднення це робиться раніше — на третьому-п'ятому тижні. У таких жінок лікар ретельніше, ніж зазвичай, відстежує гормональне тло, особливо якщо перенесення ембріона відбулося в тому ж циклі, що й гормональна стимуляція яєчників, або якщо вагітності передували ендокринні розлади.

Оскільки до ЕКЗ часто вдаються жінки після 35 років, дещо підвищений ризик генетичної патології у плода, втім, не більше ніж у всіх вагітних такого віку. Для раннього виявлення подібної патології, а також з метою оцінки розвитку та зростання плоду виконують два скринінги — першого та другого триместрів. Скринінги обов'язкові для всіх вагітних без винятку, але у разі жінок старше 35 років лікарі бувають суворими до критеріїв оцінки та частіше призначають додаткові дослідження. В іншому ведення вагітності після ЕКЗ не відрізняється від ведення звичайної вагітності.

Пологи після ЕКЗ

Вважається, що після штучного запліднення жінка може народити лише шляхом кесаревого розтину. Це не так. Якщо немає особливих проблем, то пологи можуть бути природними й пройти без ускладнень. Інша річ, що до ЕКЗ часто вдаються жінки з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом, а він може створювати показання до кесаревого розтину. Однак якими б не були пологи, природними або шляхом кесаревого розтину, у доношеної вагітності після ЕКЗ є всі шанси успішно завершитися народженням здорової дитини.