Студенту ЧНУ разом зі своїм батьком священником возили автівки для воїнів, але цього разу їх не випустили
Реклама
Перед Новим роком прикордонники змінили правила, за якими пропускали чоловіків, котрі мали дозвіл на виїзд. Павло Кавюк, студент Чернівецького національного університету, 22 роки, пробував перетнути кордон, досі робив це постійно.
Історію волонтера та студента ЧНУ опублікувало "Суспільне".
"Мій батько священник, він займався волонтерською та капеланською діяльністю ще з часів Революції Гідності. З початку повномасштабного вторгнення ми з татом возили автомобілі для військових. Люди нас підтримали. Лише коштом батькової парафії, а це місто Кіцмань Чернівецької області, було придбано три десятки авто", - каже хлопець.
Хлопець зі своїм батьком священником возили авто для захисників.
"Зараз виникла потреба придбати черговий автомобіль для благодійного фонду. У мене були відповідні документи і від благодійного фонду, і від безпосереднього замовника — батальйону територіальної оборони Буковини. І так, я мав дозвіл на виїзд через систему "Шлях”. Автомобіль уже придбали, поставили на тимчасові номери, його лише треба було пригнати з Німеччини. Саме по авто це була моя перша самостійна поїздка.
Я та ще один волонтер приїхали на кордон автомобілем вночі з п’ятниці, 29 грудня, на суботу в пункт пропуску Шегині. У дорозі з чатів ми вже знали про якісь термінові зміни з пропуском. Звичайно ж, одразу спробували подивитися про це якусь інформацію на офіційних сайтах, але нічого там не знайшли", - додає Павло.
Я та ще один волонтер приїхали на кордон автомобілем вночі з п’ятниці, 29 грудня, на суботу в пункт пропуску Шегині. У дорозі з чатів ми вже знали про якісь термінові зміни з пропуском. Звичайно ж, одразу спробували подивитися про це якусь інформацію на офіційних сайтах, але нічого там не знайшли", - додає Павло.
Коли заїжджали в пункт пропуску, то вже на КПП стали питати військових, прикордонників про те, що відбувається і що це за такі новації. Але люди знову нічого конкретного не почули.
"Одні казали, що ми точно не виїдемо, що навіть через систему "Шлях” не випускають, інші — що таки зможемо. А були й такі, які самі не знали, що відбувається.У самому пункті пропуску було все забито, дуже багато машин, багато хто розвертався, отримавши відмову. Дехто взагалі не розумів, на якій підставі йому відмовили у виїзді. Казали, що не пропускають багатодітних та інвалідів третьої групи, згадували про необхідність дозволів із ТЦК (про досвід отримання дозволу в ТЦК читайте наприкінці статті)".
Люди не розуміли, на якій підставі відмовляють у виїзді з України.
"У сам пункт пропуску, де вже безпосередньо паспортний і митний контроль, ми заїхали близько першої ночі. Побачили жахливі черги і дуже довгі перевірки. Один автомобіль могли тримати до години. Заправка перед пунктом пропуску була забита рейсовими автобусами. За весь час вночі, поки ми там були, у пункт пропуску заїхало лише два чи три автобуси.
Коли ми під’їхали до пропускного пункту, у нас взяли документи для перевірки. Ми надали "Шлях”, відправного листа, коротше кажучи, всі потрібні документи. Усе це віднесли до старшого зміни, а через якийсь час до нього покликали й нас.
Ми зайшли в будівлю самого КПП, де виявилося, що до керівника була величезна черга. Здається, у цій черзі стояли всі чоловіки, які хотіли перетнути кордон", - каже волонтер.
Коли ми під’їхали до пропускного пункту, у нас взяли документи для перевірки. Ми надали "Шлях”, відправного листа, коротше кажучи, всі потрібні документи. Усе це віднесли до старшого зміни, а через якийсь час до нього покликали й нас.
Ми зайшли в будівлю самого КПП, де виявилося, що до керівника була величезна черга. Здається, у цій черзі стояли всі чоловіки, які хотіли перетнути кордон", - каже волонтер.
Волонтери показали прикордонникам декларації про те, що він возив уже гумдопомогу, на що йому відповіли, що того недостатньо.
"Я їхав машиною ще з одним волонтером. Він показав прикордонникам свою декларацію про те, що завозив гуманітарну допомогу. Там був детальний перелік, що саме завіз. Він також займався перегоном авто, але декларації про це в нього на руках не було.
Йому відповіли, що цього замало, і він отримав відмову. Так само відмову отримав і я. Це попри те, що показав усі потрібні документи, розповів, що є волонтером і що ми їдемо по авто для військових. Нам було сказано, що в нас недостатньо документів і причин для перетину кордону. Саму відмову отримали приблизно о п’ятій ранку. Нагадаю, що в пункт пропуску ми прибули о першій ночі.
Але ми вирішили спробували ще раз, почекали, коли буде перезмінка, і близько восьмої ранку суботи поїхали знову в пункт пропуску. Але все було так само, як і минулого разу: дуже довгі перевірки та співбесіди".
Йому відповіли, що цього замало, і він отримав відмову. Так само відмову отримав і я. Це попри те, що показав усі потрібні документи, розповів, що є волонтером і що ми їдемо по авто для військових. Нам було сказано, що в нас недостатньо документів і причин для перетину кордону. Саму відмову отримали приблизно о п’ятій ранку. Нагадаю, що в пункт пропуску ми прибули о першій ночі.
Але ми вирішили спробували ще раз, почекали, коли буде перезмінка, і близько восьмої ранку суботи поїхали знову в пункт пропуску. Але все було так само, як і минулого разу: дуже довгі перевірки та співбесіди".
Інша зміна волонтера, колегу Павла, випустили з України.
"Хоча з цією зміною було трохи легше, вони не так тотально всім відмовляли. Моєму супутнику, поки ми чекали, надіслали підтвердження, що він уже переганяв авто з-за кордону, тому йому перетнути кордон усе ж таки дозволили. А мене знову покликали на співбесіду до старшого зміни. Так само були питання, чому і куди їду. Я знову пояснював, що є волонтером, що маю всі потрібні документи, відкритий "Шлях”. На що мене запитали про договір на волонтерську діяльність із благодійним фондом. Такого договору в мене не було, після чого мені знову відмовили. Так і вийшло, що авто з Німеччини я так і не перегнав", - каже Павло.
