Одним із найпростіших видів шахрайства є купівля товарів, які насправді не існують
У соціальних мережах та медіа часто розповідають, що не варто розголошувати дані банківських карток, однак буковинці продовжують ставати жертвами Інтернет-шахраїв. Чому такі випадки продовжують відбуватись?
Про це розповідає начальник відділу протидії кіберзлочинам в Чернівецькій області Олександра Долішняка.
Інтернет – це найпростіший та найдоступніший спосіб для вчинення злочинної діяльності для шахраїв, і ця мережа Інтернет активно розвивається, стаючи невід'ємною частиною повсякденного життя кожного.
Одним із найпростіших видів шахрайства є купівля товарів, які насправді не існують. Це часто стається, коли людина, переглядаючи стрічку, натрапляє на привабливу й доступну пропозицію. У випадках, коли ціна на офіційному сайті вдвічі вища, особа може вирішити зекономити, але після передоплати вона стає жертвою шахрайства.
Як можна уберегти себе від даного виду шахрайства?
Одним з найнадійніших та найпростіших способі це використання післяплати. Хоча за це потрібно сплатити комісію, вона також надає можливість перевірити товар перед оплатою, впевнитися, що він справжній, і вже потім здійснити оплату.Які найпоширеніші види шахрайства?
Загалом, всі випадки шахрайства можна розділити на п`ять варіантів.
Перший варіант полягає в отриманні дзвінків від осіб, які представляються працівниками банку, поліції, СБУ чи інших структур, і вимагають конфіденційну інформацію, таку як номер банківського рахунку, термін дії картки та CVV-код на звороті. Жоден працівник банку не буде вимагати від вас цю інформацію, оскільки банк вже має її. Якщо банк виявить підозрілі операції на вашому рахунку, рахунок буде просто заблокований, і тоді вже вам доведеться особисто звертатися в банк".
Другий варіант - це продаж товарів, які насправді не існують. Офіційні магазини не продають товари за 10% чи 20% від їх собівартості, і це може бути спробою заманити людину в діалог, щоб вона здійснила передоплату та втратила гроші.
Третій варіант - отримання повідомлень від імені ваших знайомих. Іноді відбуваються випадки злому акаунтів, коли імітатор видає себе за вас і просить надіслати гроші. У цьому випадку достатньо просто зателефонувати своєму знайомому і перевірити, чи справді він чи вона потребує допомоги. Зазвичай виявляється, що ваш знайомий втратив доступ до свого акаунта через втручання шахраїв.
Четвертий варіант – адаптивний це варіант коли шахраї підлаштовуються до інформаційного шуму довкола та видають свої ресурси під виглядом офіційних наприклад ЄДопомога чи певні компенсації користувачам, які навіть не схожі на жоден офіційний ресурс. Але люди, щоб отримати 2 чи 5 тисяч гривень передають свої особисті дані й так втрачають свої збереженням.
П’ятий варіант – пропозиція легкого заробітку за перегляд відео-контенту. Відповідні повідомлення аферисти поширюють у популярних месенджерах. Потрібно нібито лише перейти за надісланими посиланнями та ставити вподобайки до відео в "TikTok" або відгуки в "Google-картах".
Куди звертатись нашим читачам, якщо вони вже стали жертвою шахрайства?
