ЖК Grand Residence Чернівці Руська 250 А VD Group

«Проблему тролейбусів треба вирішувати, але не з допомогою кредиту», – Василь Продан

ЖК Uptown Чернівці Кармелюка 78 будівельна компанія Ярко Ярковиця Буковина

Депутат упевнений, що місто не може дозволити собі брати у борг Реклама

Чи доцільно брати «скандальний» єврокредит для придбання тролейбусів і чи вирішить це транспортні проблеми у Чернівцях? Про це – у інтерв’ю керівника фракції «Рідне місто» у міській раді Василя Продана на порталі fakty.cv.ua.

– Лобісти єврокредиту кажуть, що це питання політичне, і, мовляв, хто з депутатів проти кредиту – діють політично, бажаючи місту гіршого, лиш би мер з соратниками не виглядали позитивно.

– Для них якраз це і є політичне рішення – байдуже, чим це обернеться для міста, головне – буде 40 нових тролейбусів. А те, що доріг немає, люди з цим асоціювати не будуть. Що ми замість того, щоби вкладати в дороги, інші важливі для міста справи, будемо віддавати кредит з відсотками. А запитайте техніків, чи вони радіють перспективі отримати ті «Богдани»? Хто може сказати, що з тими тролейбусами буде через декілька років, як буде із запчастинами до них, чи виробник ще буде на ринку? Будь-яка поломка закінчиться проблемами. А «Шкоди» були, є і будуть. Наші техніки їх знають і, як кажуть, з закритими очима ремонтують. І з запчастинами ситуація стабільна.

Так що політично якраз для них. У 2016 році у Чернівцях на дороги витратили 28 млн. грн. А за умовами того кредиту ми маємо лише на відсотки віддавати по 40 млн. грн. в рік чи навіть більше, із збільшенням суми в гривнях через зміну курсу щодо євро.

– Можете сказати, бодай приблизно, якою є рентабельність нашого тролейбусного управління? Скільки воно заробляє н рік, скільки отримує від міського бюджету, і скільки та як витрачає (зарплати, ремонти, електрика, придбання і т.ін.).

– 2015 року, як пригадую, від продажу квитків і проїзних отримали 12 млн. грн., а 36 млн. доплатив бюджет.

Більша частина йде на оплату електроенергії, вартість якої постійно росте. Приблизно 3 млн. грн. на зарплати кондукторів. Зарплата начальника ЧТУ – приблизно 12 тис. грн. на місяць, без премії. З преміями десь до 18 тис. Значить «рентабельність» була, виходить, мінус 36 млн. грн.

– Тролейбуси взагалі можуть бути вигідним, прибутковим видом транспорту у нас? Він може конкурувати з маршрутками? Поясніть, будь ласка, математично (економічно), який прорив до світлого майбутнього у плані транспорту у Чернівцях відбудеться, якщо ми візьмемо той єврокредит, що, як запевняє влада, ми ледь не молитися на нього маємо?

– Тролейбуси – збитковий вид транспорту в наших реаліях. Ніякий прорив неможливий. Грубо кажучи, було мінус 500 тисяч у рік на одному тролейбусі, на нових буде – 400 тис. От і весь ефект. А ціна за це яка висока! Тому для нас той єврокредит не прийнятний. Об’єктивно це так.

– Чому між варіантами лізингу та єврокредиту, приміром, радник мера Ірина Карімова однозначно віддає перевагу кредиту? Колись на виплату означало без відсотків (хіба захист від інфляції, звісно). Лізинг від виробників ховає в собі більші відсотки, ніж по єврокредиту?

– У лізинг може відпустити товар сам виробник. У різних – різні умови. Щоби оцінити переваги і негативи, треба знати умови лізингу від виробників-потенційних постачальників.

Але навіть якби нам дали безвідсотковий кредит на нові тролейбуси сьогодні, для нас він все одно був би важким. Скажіть, якби людині із зарплатою 3200 грн. запропонували нове «Феррарі» в кредит безвідсотковий на 12 років, – вона могли би реально придбати це дороге авто?...

Звідки ми маємо брати ті близько 50 мільйонів грн. у перші два роки і далі десь по стільки ж щороку протягом 10 років, щоби розраховуватися по єврокредиту за ті нові тролейбуси?

Оскільки тролейбусне управління дотаційне на більшу частину свого бюджету, значить гроші для виплати єврокредиту маємо брати з бюджету. Тобто місто має розраховуватися. Можливо, для великих міст, у яких бюджет суттєво більший, ніж у Чернівців, легше впоратися з такими кредитами, коли кредитні виплати становлять мізерний відсоток від бюджету розвитку. Але ми не можемо просто перенести їх логіку на наші реалії, які відрізняються від їхніх. У нас на цей рік бюджет розвитку, тобто кошти, на які реально може впливати депутатський корпус, становитиме десь 190 млн. грн. Запитайте у мера, кому ми маємо не додати, щоби виплачувати по кредиту? Що не будемо фінансувати, щоби 12 років виплачувати за 40 нових тролейбусів, які, до слова, через декілька років також будуть вже б/у, можливо, не в кращому стані, ніж ті вживані тролейбуси, які ми купили в середньому десь по 730 тис. грн.

– Які ще альтернативні варіанти вирішення транспортних проблем у Чернівцях є, на вашу думку, крім цього єврокредиту?
– Треба без ніяких кредитів за своїх 40 млн. грн., які приблизно мають йти щороку на погашення кредиту, купити, приміром, тих 50 хороших б/у тролейбусів. І другий рік ще 50, і це буде вже близько до потреби міста (нам треба десь 120 тролейбусів, 12 ми купили наприкінці 2016 року). Всі водії, яких запитують, раді і задоволені тими б/у тролейбусам зі Словаччини. Плюс вони міцніші, краще підходять для наших доріг, потужніші, що теж краще для нашого міста, де є великі підйоми, куди не кожен тролейбус може виїхати. Це безвідповідально – заганяти місто в такі кредити. Як краще вийти з ситуації і вирішити тролейбусну проблему – достатньо очевидно. І більшість депутатів якраз зайняли таку позицію, конструктивну, раціональну, на користь громади.

– У нас вже є позитивний досвід таких кредитних проектів у Чернівцях? Наприклад, проектів, які нормально себе окупили і бюджет навіть виграв від цього?

Позитивного досвіду, на жаль, немає. Мали 2 гранти – на притулок для тварин і на водоочисну систему (побудова двох пісколовок). Один розпочався у 2012 році, інший у 2013 р., обидва проекти дуже довго і складно реалізували. По водоочисній системі наша частка співфінансування мала скласти десь 10%, а в результаті ми заплатили набагато більше, бо прорахувалися.

На початку цієї каденції міської ради ми поспіхом, толком не розібравшись, підтримали кредит на утеплення шкіл. Тобто ми маємо витратити десь 130 млн. на утеплення 30 шкіл. І, як нам тоді розказали, це дозволить зекономити суттєво на опаленні. Хотілось би вірити, що це так і буде, і ми справді матимемо позитивний ефект, а не «як завжди».

Ще є проект, за яким нам хочуть дати кредит 500 тис. євро і 300 тис. грант на одну велику котельню на теплові пункти. Але коли колеги-депутати поцікавились деталями, виявилось, що нам хочуть поставити ту техніку, м’яко кажучи, за завищеними цінами. Коли ми сказали: раз ви так хочете нам допомогти, тоді дайте просто грант, цього робити не хочуть. Виглядає, що однією рукою дають, а іншою – забирають. Ці всі проекти потребують ретельного вивчення та аналізу. І приймати не авантюрні політичні, а виважені прагматичні рішення, враховуючи наші можливості та специфіку. До цього ми і закликаємо постійно міського голову. А нам нав’язують кредити, які для Чернівців є неприйнятними, як мінімум, в теперішніх реаліях.

А, ще взяли кредит на Водоканал, але під гарантії Уряду. Якщо гарантом виступає Уряд, – інша справа, бо тоді в разі неспроможності комунального підприємства впоратися з кредитом, виплату бере на себе Уряд. Це краще – щоби ми не ризикували коштами нашого бюджету, тобто всіх чернівчан.