Голова Української Асоціації постачальників торгівельних мереж розповів про витрати українців на продукти Реклама
Українець усередньому витрачає 45% своїх доходів на харчування. Проте, прихильність до тих чи інших продуктів у регіонах може суттєво відрізнятися. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив голова Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. Так, буковинці не на найвищих щаблях з витрат на хліб, крупи, м'ясо, молоко, фрукти, овочі та солодощі.
Водночас Буковина серед регіонів, де люди найменше купують рибу. Разом із галичанами, закарпатцями та івано-франківцями буковинці віддають за це 2,5% заробленого щомісяця.
А от лідером наш край є за витратами на горілку та коньяк. Разом із іншими західними областями (Львівщина, Закарпаття, Івано-Франківщина) буковинці витрачають майже 2,5%.
Проте, пан Сергій зазначає, що ситуація на ринку алкогольних напоїв не є показовою. Деякі регіони мають великий обсяг виробництва самогону, скорочуючи покупки міцного алкоголю. Хоча ситуація з затратами на овочі також не завжди співпадає з їх споживанням, оскільки деякі регіони багато їх вирощують у власних домогосподарствах. І тому економлять на них, купуючи лише те, що не мають із власного городу.
"На усе інше, окрім продуктів, середньостатистична українська родина витрачає 55% заробленого. Оскільки це охоплює все від одягу, взуття, меблів, електроніки, побутової техніки, ліків, комуналки, медичних послуг і до автомобілів, то на кожну статтю витрат йдуть лічені відсотки. Різниця між регіонами є невеликою. Коли на харчування, як у Сполучених Штатах, українці будуть витрачати лише 6% від усіх розтрат, тоді можна буде побачити серйозну різницю у нахилах та бажаннях жителів різних областей нашої великої країни", - каже Сергій Дорошенко.
За словами очільника пана Сергія, коли ми мали більше грошей, то їжа була більш здоровою. А зараз головна мета - зекономити, тому продукти досить часто є небезпечними та неякісними. Саме через це за останні п’ять років найбільше зростання демонструє стаття витрат на ліки та лікування. Різниця зросла в два рази. Тобто за неякісне харчування та нездоровий спосіб життя ми все одно платимо, але вже лікарям.
