Алкоголь і водій - посилення відповідальності

Ситуація на українських дорогах настільки загострилася, що дорожньо-транспортна подія, яка призвела до смерті однієї людини чи травмуванням кількох її учасників, вже не вважається чимось екстраординарним

За даними Національної поліції на території України в 2020 році було зафіксовано 168 тисяч ДТП, що на 4,6% більше, ніж у 2019 році. В результаті цих дорожньо-транспортних подій 32 тисячі осіб було травмовано, а близько 3,5 тисяч – загинуло.

Якщо ж звернутися до цифр, які були оприлюднені заступником міністра внутрішніх справ Антоном Геращенко, то із 1991-го року в результаті ДТП загинуло уже близько 200 тисяч осіб. Наведені цифри свідчать, що шанси для українців загинути в дорожньо-транспортних подіях вчетверо вищі, ніж вірогідність загинути в зоні бойових дій на Донбасі. Недаремно дедалі частіше можна зустріти вислів, що «війна» на українських дорогах загрожує майбутньому держави.

Як відзначають ЗМІ, ситуація на українських дорогах настільки загострилася, що дорожньо-транспортна подія, яка призвела до смерті однієї людини чи травмуванням кількох її учасників, вже не вважається чимось екстраординарним. Це просто чергова одиниця у добовій звітності. У багатьох країнах ставлення до таких трагедій кардинально відрізняється від нашого.

Приміром, якщо на дорогах Ізраїлю за добу загинуло більш як п’ятеро людей, це вважають подією національного масштабу, до якої прикута увага всієї країни. Вітчизняні показники і взагалі виглядають страшними за світовими та європейськими мірками. За даними Всесвітньої організації здоров'я, у Швеції, яка вважається найбільш благополучною країною з вуличної безпеки – коефіцієнт смертності в ДТП дорівнює 2,8 на 100 тис. осіб. Український рівень втричі гірший – 10,8 смертей на 100 тис. осіб. Він помітно перевищує не тільки шведський, але й аналогічні коефіцієнти для Німеччини – 4,3, Франції – 5,1 і США – двоє людей.

Статистика свідчить, що окрім незадовільного стану доріг та обладнання пішохідних переходів, найчастіше причинами ДТП є перевищення швидкості, порушення правил маневрування, проїзду перехресть, недотримання дистанції, порушення правил обгону тощо. Не менш вагома причина – керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.

На думку окремих експертів, провокує порушників і відносна безкарність. Здавалося, що зміни, які відбулись ще у 2009 році, коли розмір штрафів був суттєво збільшений, дещо стабілізували таку жахливу статистику. І дійсно, спочатку кількість зареєстрованих ДТП суттєво знизилась (майже на 40%), проте із 2015 року крива смертності незмінно рухається вверх. Не покращили ситуацію і зміни, які мали місце у 2019 році, в тому числі і ті, які до певного часу стосувались криміналізації діяння, пов’язаного із керуванням транспортними засобами в стані сп’яніння.

З огляду на усе вище зазначене та такі жахливі цифри, зрозумілим є намагання народних депутатів уже вкотре посилити відповідальність за найрізноманітніші прояви порушення правил дорожнього руху, і не лише водіями. 12 березня 2021 року Президентом України було підписано черговий закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IX, який Верховна Рада ухвалила 16 лютого 2021 року.

Отож, зазначений нормативно-правовий акт значно суворіше підходить до врегулювання питань відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Зокрема, збільшено штрафи за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, а також за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право водіння. Окрім цього посилюється адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом, і погоничами тварин.

З поміж усього переліченого, найбільшу увагу хотілося б зосередити саме на питаннях відповідальності водіїв, які керують транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Саме з приводу такого порушення правил дорожнього руху вводяться найбільш суворі заходи, які регламентуються нормами кодексу про адміністративні правопорушення та кримінального кодексу України.

Так, зокрема, у ст.130 Кодексу про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність за:
1. керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2. передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3. відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із санкцією частини першої цієї статті до особи, яка вчинила зазначені правопорушення може бути застосовано штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Повторне протягом року вчинення будь-якого із перелічених порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягне за собою накладення:
1. штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого;

2. адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Якщо ж особа двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, то це тягне за собою:
1. накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника;

2. адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Окремо законодавець у частині четвертій цієї статті передбачив відповідальність і за:
1. вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

2. вживання особою зазначених речовин після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Такого роду порушення тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 грн.) або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Резюмуючи положення, які викладені у ст. 130 КУпАП, можна зрозуміти, що серед уже звичних для громадян видів стягнення (штраф і позбавлення права керувати транспортним засобом) з’явились і нові, раніше не властиві для цього адміністративного правопорушення – адміністративний арешт, оплатне вилучення транспортного засобу і конфіскація автомобіля. Окрім цього суттєво зростають і розмір штрафу, і терміни позбавлення права керування.

Що стосується кримінальної відповідальності, то у ст.286-1 КК України вона встановлена виключно за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатацію транспорту особами, які керують транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при умові, що це призвело до заподіяння шкоди здоров’ю особи у вигляді середньої тяжкості чи тяжкого тілесного ушкодження або смерті однієї чи кількох осіб.

Варто відмітити, що розмір покарання (а мова, насамперед, іде про позбавлення волі) безпосередньо залежить від тяжкості таких наслідків і може коливатися від трьох до дванадцяти років. При цьому, обов’язковим у всіх випадках є і додаткове покарання, що полягає у позбавленні права керувати транспортними засобами на строк від трьох до десяти років.

Окремо також варто наголосити, що наявність стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння при порушенні правил безпеки дорожнього руху суттєво впливає на можливість застосування до порушника, так званих, пільгових інститутів кримінального права.

Зокрема, мова іде про те, що особа не може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, примиренням з потерпілим, передачею на поруки, зміною обстановки, навіть якщо в її поведінці є усі інші необхідні для цього передумови. Також не поширюються на цю особу і положення, які регламентують можливість її звільнення від відбування покарання з призначенням іспитового строку.

Наостанок, хотілося б висловити сподівання, що передбачені зміни вплинуть на правову свідомість і культуру учасників дорожнього руху і стануть запорукою позитивної динаміки в майбутньому, а положення чинного законодавства будуть в однаковій мірі застосовуватись до усіх без виключення осіб, незалежно від статусу, майнового стану чи інших ідентифікуючих ознак.

Андрій Шевчук, к.ю.н., адвокат Юридичноі Компанї «Revealing Information»
м. Чернівці, вулиця Винниченка 20, офіс 36, 58005, тел.: +38 068 8365330, e-mail: office@shvab.com.ua
м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А