Жанр іще маловідомий в Україні, тож має стати справжнім відкриттям Реклама
Чернівчанам презентують графічний роман за твором Івана
Франка. Текст адаптував Кирило Горішний, художник – Міхай Тимошенко.
День 1 падолиста 1848. У Львові спалахнула революція, що
охопила ряд країн Європи. Ці події увійшли в історію як «Весна Народів» та
стали темою маловідомої повісті Івана Франка «Герой поневолі». Через півтора
століття ця повість оформлена в інший жанр – так званий графічний роман. Ще
маловідомий в Україні, цей жанр не обмежується загальновідомим поняттям «комікс».
Американське слово «комікс» (у перекладі – «кумедний») асоціюється у широкого
загалу з жартівливою дитячою книжкою. У «графічному романі» – література як для
дітей, так і для дорослих.
Візуальний зміст графічного роману призначений для
всіх поколінь, частин країни та іноземців, яких, крім Івана Франка, вабить
місто Львів, Україна, Польща, історія, мистецтво… або все разом. Створення
графічного роману «Герой поневолі» є результатом глибокої документальної роботи
та досліджень за допомогою відомих львівських істориків. Оглядач зустріне на
малюнках знакові для міста місця та будівлі, які частково збереглися донині.
Про сюжет:
«Степан Калинович був канцеляристом при львівській державній бухгалтерії. Двадцять літ числив він скарбові доходи й видатки. Двадцять найкращих літ життя провів у отсій темній канцелярії, живучи з дня на день правильно і точно, мов добре накручений годинник, не думаючи про ніякі зміни, про інше життя. Треба було аж бурі 1848 року, щоб у те тихе, самітне життя внести деякий неспокій і заколот». (Іван Франко)
Головний герой – українець, який не звик до самостійних дій. Його доля кардинально змінюється, коли він, поневолі, опиняється у вуличних боях між поляками та автріяками. Зі Степаном Калиновичем трапляються неймовірні пригоди на львівських барикадах революції «Весна народів» у 1848 р. У ті часи, Львів розквітав як столиця Галичини – найбільшої провінції на східному краї Австрійської імперії.
Іван Франко у своєму творі приділяє увагу боротьбі за свободи громадян, а також національно-культурній свідомості людини. Він підкреслює героїзм та солідарність в час революції. Такі риси людського характеру актуальні та цінні незалежно від епохи…
«Степан Калинович був канцеляристом при львівській державній бухгалтерії. Двадцять літ числив він скарбові доходи й видатки. Двадцять найкращих літ життя провів у отсій темній канцелярії, живучи з дня на день правильно і точно, мов добре накручений годинник, не думаючи про ніякі зміни, про інше життя. Треба було аж бурі 1848 року, щоб у те тихе, самітне життя внести деякий неспокій і заколот». (Іван Франко)
Головний герой – українець, який не звик до самостійних дій. Його доля кардинально змінюється, коли він, поневолі, опиняється у вуличних боях між поляками та автріяками. Зі Степаном Калиновичем трапляються неймовірні пригоди на львівських барикадах революції «Весна народів» у 1848 р. У ті часи, Львів розквітав як столиця Галичини – найбільшої провінції на східному краї Австрійської імперії.
Іван Франко у своєму творі приділяє увагу боротьбі за свободи громадян, а також національно-культурній свідомості людини. Він підкреслює героїзм та солідарність в час революції. Такі риси людського характеру актуальні та цінні незалежно від епохи…
- 13.15 год. в Університеті імені Ю.Федьковича, в аудиторії 66 (6-й корпус, філологічний факультет).
- 18.00 год. у Літературному Целанівському Центрі (вул. О. Кобилянської, 51).
